Наукові праці лабораторії соціальних детермінант здоров’я населення

Зміст сторінки

Публікації лабораторії за 2020-2025 рр.

  1. Olena Yelizarova, Svitlana Hozak, Tetiana Stankevych, Nadiya Polka, Alla Koblianska, Alla Parats, Olha Ivanovska. The COVID-19 pandemic and children: impact on physical activity. In Rajkumar Rajendram, Victor R. Preedy and Vinood B. Patel, editors: International and Life Course Aspects of COVID-19, UK: Academic Press, 2024, Chapter 38. pp. 465-474. https://doi.org/10.1016/B978-0-323-95648-2.00053-8  (Scopus, Q1).  
  2. Гозак С.В., Єлізарова О.Т., Станкевич Т.В. Соціальні аспекти життєдіяльності міського і сільського населення України в умовах воєнного стану. The system of public health in Ukraine and EU countries: realities, transformation, vectors of development, prospects : a scientific monograph. Riga, Latvia : Baltija Publishing, 2024. Р.111-126. URL: http://baltijapublishing.lv/omp/index.php/bp/catalog/book/532 https://doi.org/10.30525/978-9934-26-497-9-7.
  3. Svitlana Hozak, Olena Yelizarova, Tetiana  Stankevych, Oksana  Lynchak, Natalia  Lebedynets, Alla   Parats, Olga Rudnytska. The Effectiveness and Challenges of Implementing Psychological Tools in the Educational Process During Wartime. Public Health Journal. 2024., №2. Р.4-12. https://doi.org/10.32782/pub.health.2024.2.1.
  4. Hozak S.V., Yelizarova O.T., Stankevych T.V., Chorna V.V., Tovkun L.P., Lebedynets N.V., Parats A.M., Bondar O.Yu. The impact of communication features of the mental health of higner education students during the war. SWorldJournal. 2024. 4(24-04), 9–17. https://doi.org/10.30888/2663-5712.2024-24-00-078.
  5. Гозак С.В.,   Єлізарова О.Т., Станкевич Т.В.,  Парац А.М.  Ефективність впровадження психологічних інструментів у школах для підтримки психічного  здоров’я школярів у воєнний час. Медична наука України. 2024. №4. С. 79-88. DOI: https://doi.org/10.32345/2664-4738.4.2024.09.
  6. Гозак С.В., Єлізарова О.Т., Станкевич Т.В. Соціальні аспекти життєдіяльності міського і сільського населення України в умовах воєнного стану. The system of public health in Ukraine and EU countries: realities, transformation, vectors of development, prospects : a scientific monograph. Riga, Latvia : Baltija Publishing, 2024. Р.111-126. URL: http://baltijapublishing.lv/omp/index.php/bp/catalog/book/532 https://doi.org/10.30525/978-9934-26-497-9-7.
  7. Hozak S., Yelizarova O., Stankevych T. Challenges faced by specialists in protecting the health of children and adolescents in martial law conditions sn Ukraine. Conference proceedings.Published by: ProConference in conjunction with KindleD Seattle, Washington, USA “Promising scientific researches of Eurasian scholars‘2024”. Sep 2024. P. 76-79. https://doi.org/10.30888/2709-2267.2024-26-00-013.
  8. Єлізарова О.Т., Гозак С.В., Станкевич Т.В., Парац А.М., Єлізаров В.О. Оцінка валідності і надійності RCADS-P-25 в українській популяції. Довкілля та здоров’я. 2024. № 3 (112). С.10-16. https://doi.org/10.32402/dovkil2024.03.010.
  9. Станкевич Т.В., Гозак С.В., Єлізарова О.Т., Парац А.М., Лебединець Н.В. Зв’язок способу життя і ментального здоров’я дітей міста Києва на другому році війни. Довкілля та здоров’я. 2024. № 1 (110). С.18-25. https://doi.org/10.32402/dovkil2024.01.018.
  10. Hozak, S. V., Yelizarova, O. T., Stankevych, T. V., Chorna, V. V., Tovkun, L. P., Lebedynets, N. V., Parats, A. M., Bondar, O. Y., & Chmel, L. L. (2023). Mental health and lifestyles of students during the war. Reports of Vinnytsia National Medical University, 27(4), 628-634. https://doi.org/10.31393/reports-vnmedical-2023-27(4)-17.
  11. Валентина Чорна, Оксана Серебреннікова, Вікторія Коломієць, Світлана Гозак, Олена Єлізарова, Максим Рибінський, Вікторія Ангельська, Наталія Павленко Посттравматичний стресовий розлад під час повномасштабної війни у військовослужбовців. Молодий вчений. 2023. № 12 (124). 12 С.  DOI: https://doi.org/10.32839/2304-5809/2023-12-124-28.
  12. Гозак С.В., Єлізарова О.Т., Станкевич Т.В., Парац А.М. Вплив чинників навчання та режиму дня на здоров’я школярів: результати наукових досліджень лабораторії соціальних детермінант здоров’я дітей за 2017-2022 роки. Довкілля та здоров’я. 2023. № 3 (108). С.62-69. https://doi.org/10.32402/dovkil2023.03.062.
  13. Гозак С.В., Єлізарова О.Т., Станкевич Т.В., Парац А.М., Линчак О.В. Обгрунтування обсягів оздоровчої рухової активності для дітей шкільного віку в умовах карантину. Довкілля та здоров’я. 2023. № 2 (107). С.66-72. https://doi.org/10.32402/dovkil2023.02.066.
  14. Yelizarova O, Stankevych T, Parats A, Polka N, Lynchak O, Diuba N, Hozak S. The effect of two COVID-19 lockdowns on physical activity of school-age children. Sports Medicine and Health Science. Volume 4, Issue 2, June 2022, P. 119-126. https://doi.org/10.1016/j.smhs.2022.01.002  (Scopus,Q1)  (стаття відзначена Elsevier  як така, що сприяє досягненню цілей № 3 та № 17 Цілей сталого розвитку).
  15.   Омельченко Е.М., Єлізарова О.Т., Полька Н.С., Полька О.О., Гозак С.В. Генетична складова індексу маси тіла та рухової активності українських підлітків. Медичні перспективи 2022. Т.27. №4. С. 192-199  https://doi.org/10.26641/2307-0404.2022.4.271223 (Scopus, Q3).  
  16. Hozak S.V., Yelizarova O.T.,  Stankevych T.V., Parats A.N. Main factors of the negative impact of the COVID-19 pandemic on mental health of children. Medical science of Ukraine. 2022. №4. С. 74-80. https://doi.org/10.32345/2664-4738.4.2022.11.
  17. Гозак С.В., Єлізарова О.Т., Калиниченко І.О., Станкевич Т.В.,  Парац А.М. Наукове обґрунтування нормативів оздоровчої рухової активності для дітей молодшого шкільного віку. Довкілля та здоров’я. 2022. № 3 (103). С. 37-43.   https://doi.org/10.32402/dovkil2022.03.037.
  18. Єлізарова О.Т., Гозак С.В., Дюба Н.М. Станкевич Т.В., Парац А.М. Вплив спілкування та антропометричних параметрів на ментальне здоров’я школярів у період після відміни жорстких карантинних заходів внаслідок пандемії COVID-19: поздовжнє дослідження. Актуальні проблеми сучасної медицини. 2022. Вип. 9,  С. 21-30. https://doi.org/10.26565/2617-409X-2022-9-03.
  19. Єлізарова О.Т., Гозак С.В., Станкевич Т.В., Парац А.М., Линчак О.В., Лебединець Н.О. Вплив організації дистанційного навчання на здоров’я вчителів. Довкілля та здоров’я. 2022. № 1 (102). С. 11-19. https://doi.org/10.32402/dovkil2022.01.011.
  20. Hozak S., Stankevych T., Yelizarova O. Connection between subjective indicators of heppiness and physical activity of school-age children. Scientific Collection «InterConf», (43): with the Proceedings of the 2nd International Scientific and Practical Conference «Global and Regional Aspects of Sustainable Development» (February 26-28, 2021). Copenhagen, Denmark: Berlitz Forlag, 2021. P. 414-416.
  21. Гозак С.В., Єлізарова О.Т., Антомонов М.Ю., Станкевич Т.В., Парац А.М. Зв’язок рівня рухової активності дітей і підлітків з показниками здоров’я. Гігієна населених місць: зб. наук. праць.Київ, 2021.Вип. 71,  С. 177-187. https://doi.org/10.32402/hygiene2021.71.177.
  22. Гозак С.В., Єлізарова О.Т., Станкевич Т.В., Парац А.М., Линчак О.В., Дюба Н.М. Тривалість і якість сну у дітей шкільного віку у зв’язку з їх психоемоційним станом: ретроспективно-проспективне дослідження. Актуальні проблеми сучасної медицини. 2021. Вип. 8,  С. 118-126. https://doi.org/10.26565/2617-409X-2021-8-13.
  23. Єлізарова О.Т., Гозак С.В., Станкевич Т.В., Парац А.М. Рівні оздоровчої рухової активності для  дітей молодшого шкільного віку: системний огляд актуальних досліджень. Актуальні проблеми сучасної медицини. 2021. Вип. 7. С. 30-43. https://doi.org/10.26565/2617-409X-2021-7-04. 
  24. Єлізарова О.Т., Гозак С.В., Полька Н.С., Парац А.М., Станкевич Т.В. Профілактика хронічних неінфекційний захворювань в умовах пандемії COVID-19. Довкілля та здоров’я. 2021. № 2 (99). С. 14-20. https://doi.org/10.32402/dovkil2021.02.004.
  25. Olena Yelizarova,Tetyana Stankevych,Alla Parats, Michael Antomonov,Nadiya Polka, Svitlana Hozak. Specific Features of the Ukrainian Urban Adolescents’ Physical Activity: A Cross-Sectional Study. Journal of Environmental and Health. 2020 Apr 9.  https://doi.org/10.1155/2020/3404285 (Scopus, Q2).     
  26. Hozak Svitlana, Yelizarova Olena, Stankevych Tetiana. Application of the method of questioning in hygienic studies for example, the study adolescents’ physical activity. Theoretical foundations for the implementation and adaptation of scientific achievements in practice : XXII International Scientific and Practical Conference (Helsinki, Finland 22-23 June, 2020). Helsinki. P. 33-37.DOI: 10.46299/SG.2020.XXII. URL: https://isg-konf.com/wp-content/uploads/2020/06/XXII-Conference-22-23-Helsinki-Finland-book.pdf.
  27. Hozak S.V., Stankevych T.V., Yelizarova O.T., Parats A.N. Hygienic recommendations for saving health of children in the quarantine.  Medical science of Ukraine. 2021. Vol. 17, № 1. P. 93- 103. https://doi.org/10.32345/2664-4738.1.2021.12.
  28. Гозак С.В., Єлізарова О.Т., Станкевич Т.В., Парац А.М. Аналіз детермінант рухової активності дітей молодшого шкільного віку з урахуванням міжнародного досвіду. Гігієна населених місць: зб. наук. праць. Київ, 2020. Випуск 70, 2020. С. 108-117. https://doi.org/10.32402/hygiene2020.70.108.
  29. Єлізарова О.Т., Полька Н.С., Гозак С.В.,  Парац А.М., Линчак О.В., Станкевич Т.В. Характеристика поведінкових факторів дітей та підлітків України при впровадженні карантинних заходів під час пандемії  COVID-19. Довкілля та здоров’я. 2020. № 4. С.14-20.  https://doi.org/10.32402/dovkil2020.04.014.

Методичні розробки лабораторії за 2020-2025 рр.

  1. Оцінка індивідуального ризику формування ментальних порушень у дітей 7-17 років під час впровадження карантинних заходів. Інформаційний лист 44/9/23 (завантажити).
  2. Гігієнічні рекомендації щодо оптимального рівня оздоровчої рухової активності дітей молодшого шкільного вікую. Інформаційний лист 45/9/23 (завантажити).
  3. «Гігієнічні рекомендації до навчання та дозвілля дітей шкільного віку в умовах карантину» Методичні рекомендації, Київ, 2024, 19 с. (pdf файл).
  4. «Рекомендації щодо  оздоровчої рухової активності дітей шкільного віку» Науково-методичне видання,  Київ, 2024, 17 с. (pdf файл).
  5. МЕТОДИКИ ПРОГНОЗУВАННЯ ЗДОРОВ’Я МІСЬКИХ ПІДЛІТКІВ З УРАХУВАННЯМ ЇХ РУХОВОЇ АКТИВНОСТІ (завантажити Методичні рекомендації).
  6. ПРОФІЛАКТИЧНА ПРОГРАМА «ЗДОРОВИЙ ШКОЛЯР» ДЛЯ ЗБЕРЕЖЕННЯ ТА ЗМІЦНЕННЯ ЗДОРОВ’Я УЧНІВ ЗАКЛАДІВ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ (завантажити Методичні рекомендації).
  7. ГІГІЄНІЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ОПТИМАЛЬНОГО РІВНЯ РУХОВОЇ АКТИВНОСТІ ДІТЕЙ СЕРЕДНЬОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ (завантажити Інформаційний лист № 266-2019).
  8. ОЦІНКА ІНДИВІДУАЛЬНОГО РИЗИКУ ДЛЯ ЗДОРОВ’Я ДІТЕЙ 12-15 РОКІВ З УРАХУВАННЯМ КОМПЛЕКСУ АНТРОПОМЕТРИЧНИХ, ДЕМОГРАФІЧНИХ, СОЦІАЛЬНИХ ТА ПОВЕДІНКОВИХ ДЕТЕРМІНАНТ (завантажити Інформаційний лист № 268-2019).
  9. ПРОГНОЗУВАННЯ ЗДОРОВ’Я МІСЬКИХ ДІТЕЙ 12-15 РОКІВ З УРАХУВАННЯМ ЇХ ЩОДЕННОЇ РУХОВОЇ АКТИВНОСТІ ТА СТАНУ ВЕГЕТАТИВНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ (завантажити Інформаційний лист № 269-2019).
  10. РОЗУМОВА ПРАЦЕЗДАТНІСТЬ, НАВЧАЛЬНЕ НАВАНТАЖЕННЯ ТА СПОСІБ ЖИТТЯ СУЧАСНИХ ШКОЛЯРІВ: ГІГІЄНІЧНІ АСПЕКТИ (завантажити).
    У монографії використані дані досліджень науковців ДУ «Інститут громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва НАМН України» та кафедри медико-біологічних основ фізичної культури Сумського державного педагогічного університету ім. А.С. Макаренка». Розглянуті тенденції денної та тижневої динаміки розумової працездатності учнів як інтегрального показника функціонування організму.
    Поряд з вивченням питання змін розумової працездатності школярів та розвитку втоми у книзі наданий аналіз тріади розумова працездатність – навчальне навантаження – спосіб життя, що має значне практичне значення для усіх фахівців, що працюють з дітьми та підлітками.
    В книзі охарактеризовано тенденції формування здоров’я школярів за показниками захворюваності, самопочуття, психоемоційного стану, що поряд з особливостями працездатності допоможе уявити цілісну картину функціонування організму учнів.
    Окремо необхідно відмітити розгляд питання регламентації навчального навантаження та компонентів режиму дня школярів, що може бути корисним при розробці стандартів освіти та навчальних програм для учнів, а також студентів медичних та педагогічних спеціальностей.
    Книга містить матеріал, який можуть використовувати в своїй діяльності усі фахівці, які працюють з дітьми, зокрема, лікарі, педагоги, психологи.
  11. Метод оцінки рівня рухової активності дітей шкільного віку (завантажити Інформаційний лист № 42-2011).
    Нашими дослідженнями встановлено, що ймовірність появи захворювань у школярів підвищується на 20 % при низькому рівні рухової активності порівняно з середнім та високим, а ризик появи множинної патології (коли сумарна кількість діагнозів у дитини більше 3-х) зростає майже в 4 рази при низькому рівні РА порівняно з високим. Тому важливим є оптимізувати рухову активність дітей з метою зменшення тягаря хвороб.
    Пропонуємо просту методику оцінки рівня рухової активності дітей на основі анкетування учнів. ЇЇ можна використовувати як для індивідуальної, оцінки рівня рухової активності, так і для оцінки РА окремих колективів. В результаті можна визначити групи ризику щодо негативного впливу гіпокінезії і гіперкінезії на здоров’я дітей.
  12. Метод комплексної гігієнічної оцінки уроку фізичної культури у загальноосвітніх навчальних закладах (завантажити Інформаційний лист № 17-2011).
    Вагомим фактором для зміцнення здоров’я дітей є якісно проведений урок фізкультури у школі. Нашими дослідженнями (2012 р) встановлено, що проведення уроків фізкультури в 75,0 % випадків не відповідає необхідній структурі та змісту. Найбільш часто зустрічаються такі відхилення, як зменшення тривалості або відсутність розминки та заключної частини уроку, відсутність елементів самоконтролю та підготовки організму до наступних уроків, відсутність вправ для профілактики порушень постави.
    Пропонуємо методику оцінки уроків фізичної культури у закладах освіти з урахуванням структури і змісту уроку.
  13. Використання нових рангових шкал важкості навчальних предметів для гігієнічної оцінки розкладів уроків в спеціальних загальноосвітніх навчальних закладах (завантажити Інформаційний лист № 50-2010).
    Правильний розподіл різних видів навчальної діяльності є запорукою високої працездатності дітей. Це, зокрема, стосується чергування відносно легких та складних навчальних предметів. Нашими дослідженнями встановлено, що при підвищенні складних уроків у розкладі у дітей зростає кількість хронічних захворювань та погіршується функціонування нервової та серцево-судинної систем організму.
    Для більш точної та об’єктивної оцінки розкладу уроків пропонуємо рангову шкалу навчальних предметів для учнів середнього шкільного віку спеціальних загальноосвітніх шкіл різного профілю.
  14. Використання рангової шкали важкості навчальних предметів для гігієнічної оцінки розкладів уроків в 1-4 класах загальноосвітніх навчальних закладів (завантажити Інформаційний лист № 284-2014).
    Правильний розподіл різних видів навчальної діяльності є запорукою високої працездатності дітей. Це, зокрема, стосується чергування відносно легких та складних навчальних предметів. Нашими дослідженнями встановлено, що при підвищенні частки складних уроків у розкладі уроків у дітей зростає кількість хронічних захворювань та погіршується функціонування нервової та серцево-судинної систем організму.
    Для планування навчального процесу та оцінки розкладу уроків пропонуємо рангову шкалу навчальних предметів для учнів молодшого шкільного віку закладів освіти.
  15. Використання рангової шкали важкості навчальних предметів для гігієнічної оцінки розкладів уроків в 5-11 класах загальноосвітніх навчальних закладів (завантажити Інформаційний лист № 187-2015).
    Раціональна та обґрунтована з педагогічних та медико-біологічних позицій організація навчального процесу є провідним та пріоритетним завданням загальноосвітніх навчальних закладів. Правильний розподіл різних видів навчальної діяльності є запорукою високої працездатності дітей. Це, зокрема, стосується чергування відносно легких та складних навчальних предметів. Нашими дослідженнями встановлено, що при підвищенні частки складних уроків у розкладі уроків у дітей зростає кількість хронічних захворювань та погіршується функціонування нервової та серцево-судинної систем організму. Рангові шкали для оцінки важкості предметів є зручним інструментом планування навчально-виховного процесу з метою об’єктивної оцінки розподілу навчального навантаження для учнів загальноосвітніх навчальних закладів.
  16. Використання інтегрального показника для гігієнічної оцінки розкладів уроків у загальноосвітніх навчальних закладах (завантажити Інформаційний лист № 72-2010).
    Правильний розподіл різних видів навчальної діяльності є запорукою високої працездатності дітей. У закладах освіти це визначається формуванням розкладів уроків. Нашими дослідженнями встановлено, що ізольований вклад фактору «розклад уроків» становить у функціонування кардіореспираторної системи 24,8 %, формування постави – 16,1 %, розвиток втоми – 16,3 %.
    Пропонуємо методику оцінки розкладу уроків у закладах освіти, що дозволить вдосконалити організацію навчально-виховного процесу та сприятиме збереженню і зміцненню здоров’я учнів.
    Дану методику можна реалізовувати самостійно або у вигляді розробленої нами програми (файл ROZKLAD.exe ), яка розповсюджується безкоштовно.
  17. Скринінгова оцінка адаптації учнів до навчального навантаження (завантажити Інформаційний лист № 156-2007).
    Пропонуємо методику комплексної оцінки адаптації учнів до навчального навантаження для наукового обґрунтування впливу умов та організації навчання на стан здоров’я дітей.
  18. Метод інтегральної гігієнічної оцінки шкільних зошитів в скісну лінійку (завантажити Інформаційний лист № 175-2010).
    Пропонуємо метод інтегральної оцінки відповідності шкільних зошитів у скісну лінійку гігієнічним вимогам.
  19. Метод інтегральної гігієнічної оцінки пози дитини під час письма (завантажити Інформаційний лист 176-2010).
    Від робочої пози дитини залежить формування її постави, працездатність, функціонування органу зору, кровообіг, функціонування внутрішніх органів організму.
    Дана зручна методика спрямована на формування правильної робочої пози дитини під час письма, профілактики порушень постави, попередження функціональних порушень.
    Запропонована методика не потребує додаткового обладнання.
  20. Спосіб оцінки адаптаціно-резервних можливостей організму дітей шкільного віку(завантажити Інформаційний лист № 229-2011).
    Для якісного життя кожній людині необхідний певний резерв здоров’я. Адаптаційно-резервні можливості (АРМ) є таким показником, який і показує кількісно цей резерв.
    Нашими дослідженнями встановлено, що частка учнів з високим рівнем АРМ у різних навчальних закладах коливається у межах 5-13 %, частка ж учнів групи ризику (з низьким і критично низьким рівнем АРМ) становить 44-58 %.
    Для оцінки АРМ пропонуємо методику, для якої необхідні такі вихідні дані: (вік (роки), довжина тіла (м), маса тіла (кг), частота серцевих скорочень (уд/хв), систолічний та диастолічний тиск у стані спокою (мм. рт. ст.)). Розрахунок можна проводити як самостійно, так за допомогою реалізованої нами електронної таблиці (файл ARM_ZNZ.xls), яка розповсюджується безкоштовно.
  21. Метод оцінки адаптаційно-резервних можливостей організму учнів спеціальних загальносвітніх навчальних закладів (завантажити Інформаційний лист № 265-2010).
    Для дітей з порушеннями у стані здоров’я, які навчаються у спеціальних навчальних закладах, пропонуємо методику оцінки адаптаційно-резервних можливостей організму для визначення резервів здоров’я та для визначення груп ризику щодо можливої захворюваності серцево-судинної, ендокринної та нервової систем.
    Для зручності та спрощення розрахунків методика реалізована нами у вигляді електронної таблиці (файл ARM_S-school.xls) та розповсюджується безкоштовно.
  22. Спосіб оцінки здоров’язберігаючого потенціалу організації навчального процесу учнів середнього шкільного віку у загальноосвітніх навчальних закладах (завантажити Інформаційний лист № 253-2014).
    Мультиваріативність сучасної середньої освіти призводить до змін сталих показників організації навчального процесу: кількості навчальних годин на тиждень, кількості навчальних дисциплін у розкладі уроків, тривалості перерв тощо. Часто такі зміни відбуваються без гігієнічного супроводу.
    Нашими дослідженнями встановлено, що суттєвому (більше 50 %) відхиленні організації навчального процесу від безпечного рівня ризик зниження адаптаційно-резервних можливостей організму до критичного рівня збільшується у 1,5 рази, ризик низького рівня опірності стресу – у 2,6 рази.
    Пропонуємо використовувати методику оцінки індексу здоров’язберігаючого потенціалу для гігієнічної оцінки організації навчального процесу у загальноосвітніх навчальних закладах.
  23. Спосіб визначення динамічного тремору за методикою «Лабіринт» як критерію розвитку втоми у дітей шкільного віку (завантажити Інформаційний лист № 170-2014).
    Вивчення розвитку втоми у дітей під впливом навчального навантаження можна проводити різними методами, в тому числі за допомогою динаміки динамічного тремору кисті руки. Підвищення динамічного тремору у процесі навчання свідчить про появу значної втоми (розбалансованість регуляторних механізмів та периферійних функціональних систем).
    Пропонуємо просту методику визначення рівня динамічного тремору кисті руки з використанням схеми «лабіринт», яка дозволяє визначити ступінь втоми у динаміці навчального процесу.
  24. ВИКОРИСТАННЯ МЕТАБОЛІЧНОГО ЕКВІВАЛЕНТУ В ОЦІНЦІ РІВНЯ РУХОВОЇ АКТИВНОСТІ ДІТЕЙ ШКІЛЬНОГО ВІКУ (завантажити МR_09.11-62.11).
    Оптимальна рухова активність є вагомим чинником для збереження та зміцнення здоров’я дітей. Нашими дослідженнями встановлено, що ймовірність появи захворювань у школярів підвищується на 20 % при низькому рівні рухової активності порівняно з середнім та високим, а ризик появи множинної патології (коли сумарна кількість діагнозів у дитини більше 3-х) зростає майже в 4 рази при низькому рівні РА порівняно з високим. Тому важливим є оптимізувати рухову активність дітей з метою зменшення тягаря хвороб.
    Рухова активність може бути різної інтенсивності, тобто, мати різні енергетичні витрати. Для зручності оцінки енерговитрат на різні види діяльності світовою спільнотою широко використовується метаболічний еквівалент (МЕТ).
    Пропонуємо методику оцінки рівня рухової активності дітей на основі анкетування учнів з урахуванням МЕТ. Це дозволить своєчасно встановити дефіцит або надлишок фізичної діяльності за окремими категоріями і вжити заходів щодо її оптимізації.
  25. ПРОФІЛАКТИКА ПОРУШЕНЬ ПОСТАВИ І ПЛОСКОСТОПОСТІ У ДІТЕЙ В УМОВАХ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ ЗАСОБАМИ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ (завантажити МR_72.11-217.11).
    В методичних рекомендаціях надані методики оцінки особливостей постави і плоскостопості у дітей 5-17 років та заходи профілактики для впровадження у навчальному процесі в закладах освіти та у позакласній діяльності.
    В методичних рекомендаціях також надані комплекси вправ для фізкультхвилинок, фізкультпауз, уроків фізкультури, рухливих ігор для дітей різних вікових груп.
    Запропоновані профілактичні заходи, що розроблені з урахуванням поширеності і структури порушень опорно-рухового апарату у дітей, прості у використанні, легко інтегруються у навчальний процес, є ефективними для зміцнення здоров’я учнів та не потребують значних фінансових витрат.
  26. ВПРОВАДЖЕННЯ ПРОГРАМИ ПРОФІЛАКТИКИ І КОРЕКЦІЇ ПОРУШЕНЬ ОПОРНО-РУХОВОГО АПАРАТУ «КРАСИВА ПОСТАВА ДИТИНИ» В НАВЧАЛЬНИЙ ПРОЦЕС ЗАКЛАДІВ ДОШКІЛЬНОЇ ТА СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ (завантажити МR_168.11-38.12).
    У методичних рекомендаціях надані схема і алгоритм впровадження програми профілактики і корекції порушень опорно-рухового апарату дітей «Красива постава дитини» у навчально-виховний процес закладів дошкільної і середньої освіти, яка показала свою високу ефективність. Протягом двох років впровадження цієї програми частка учнів з порушеннями постави зменшилась у 4,1 рази, плоскостопістю – у 1,8 рази, хворобами ока – у 1,6 рази.
    В додатках також надані: базовий комплекс вправ для профілактики порушень постави, схема побудови заняття і приклади спеціальних фізичних вправ з відновлення структур хребта наприкінці дня, приклади вправ для профілактики плоскостопості, виявлення порушень постави у школярів (пам’ятка для батьків), обладнання робочого місця учня (пам’ятка для батьків).
    Своєчасна корекція харчування і рухової активності дітей у режимі дня; впровадження спеціальних вправ для корсетних м’язів хребта у ранкову гімнастику, уроки фізкультури, фізкультурні хвилинки, фізичні заняття у групах продовженого дня, позашкільні заняття у спортивних секціях; формування правильної постави сприятимуть також підвищенню функціональних можливостей організму учнів, розумової працездатності; нормалізації обміну речовин; оптимізації вегетативного забезпечення; позитивному перебігу адаптації до факторів навчання та навколишнього середовища, тобто збереженню та зміцненню здоров’я наших дітей.
  27. ОЦІНКА ДОБОВИХ ЕНЕРГОВИТРАТ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ РІВНЯ РУХОВОЇ АКТИВНОСТІ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ (завантажити MR_169.11_39.12).
    В методичних рекомендаціях запропонований алгоритм оцінки рухової активності дітей старшого дошкільного віку на основі анкети для батьків.
    Враховуючи, що різні види рухової активності мають різну енергетичну складову, в даній методиці для використовується метаболічний еквівалент (МЕТ).
    Використання методики сприятиме оптимізації рухової активності дітей старшого дошкільного віку для збереження та зміцнення їх здоров’я.
  28. СИСТЕМА ПРОФІЛАКТИЧНО-ОЗДОРОВЧИХ ЗАХОДІВ З ПІДГОТОВКИ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ДО НАВЧАННЯ У ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ (завантажити МР_154).
    Досягнення певної функціональної зрілості 5-6-річної дитини до шкільного навчання є передумовою оптимального перебігу її адаптації та збереження здоров’я під час навчання у школі.
    Використання даних методичних рекомендацій дозволить визначити рівень морфо-функціонального стану організму дітей старшого дошкільного віку, впровадити профілактично-оздоровчі заходи та оцінити їх ефективність у контексті підготовки до школи.
  29. СКРИНІНГОВА ОЦІНКА АДАПТАЦІЙНО-РЕЗЕРВНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ ДІТЕЙ ШКІЛЬНОГО ВІКУ (завантажити МR_ARM.pdf).
    Для якісного життя кожній людині необхідний певний резерв здоров’я. Адаптаційно-резервні можливості (АРМ) є таким показником, який і показує кількісно цей резерв.
    Нашими дослідженнями встановлено, що частка учнів з високим рівнем АРМ у різних навчальних закладах коливається у межах 5-13 %, частка ж учнів групи ризику (з низьким і критично низьким рівнем АРМ) становить 44-58 %.
    Для оцінки АРМ пропонуємо методику, для якої необхідні такі вихідні дані: (вік (роки), довжина тіла (м), маса тіла (кг), частота серцевих скорочень (уд/хв), систолічний та диастолічний тиск у стані спокою (мм. рт. ст.)).
    В методичних рекомендаціях запропонований спосіб оцінки рівня адаптаційних резервів організму школярів без застосування функціональної проби з дозованим фізичним навантаженням.
    Використання даних методичних рекомендацій дозволить оцінити адаптаційно-резервні можливості організму дітей та ефективність здоров’язберігаючої спрямованості навчального процесу, а також сформувати групу ризику «діти з низькими резервами здоров’я та можливим розвитком хвороб» для розробки індивідуальних і колективних програм підвищення резервів здоров’я та коригування факторів внутрішньошкільного середовища, які впливають на цей показник.
  30. МЕТОДИКИ ГІГІЄНІЧНОЇ ОЦІНКИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ У ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ (завантажити MR_99.15-403.15).
    В методичних рекомендаціях викладені науково-обгрунтовані методики гігієнічної оцінки розкладів уроків, мотивації учнів початкових класів до вивчення предметів, оцінки здоров’язберігаючого потенціалу організації навчального процесу, гігієнічної оцінки оздоровчої спрямованості фізичного виховання, програм з фізичного виховання, комплексної гігієнічної оцінки уроку фізичної культури та ефективності фізичного виховання в цілому.
    Використання даних методичних рекомендацій дозволить оцінити раціональність розкладу уроків за допомогою експрес-оцінки, визначити здоров’язберігаючий потенціал організації навчального процесу, встановити ефективність фізичного виховання у ЗНЗ з урахуванням стану здоров’я учнів, а також оцінити навчальні програми з фізичного виховання під час їх розробки та впровадження в навчальний процес закладів освіти.