Лабораторія соціальних детермінант здоров’я населення

Лабораторію соціальних детермінант здоров’я населення створено у 2024 році на базі двох лабораторій: лабораторії соціальних детермінант здоров’я дітей (завідувачка лабораторії з 2008 р. – д.мед.н. С.В. Гозак) та лабораторії генетичної епідеміології (завідувачка лабораторії з 2016 р. – к.мед.н. Е.М. Омельченко).

Керівник – д. мед. н. Гозак Світлана Вікторівна (ORCID: https://orcid.org/0000-0002-6379-7331).
Тел.: +38(044)292-06-19 ; e-mail : school_health@meta.ua, s.hozak@health.gov.ua

Послуги лабораторії соціальних детермінант здоров’я населення

Інформаційні матеріали лабораторії соціальних детермінант здоров’я населення

Основні напрямки наукової діяльності:

Вивчення процесів формування громадського здоров’я з урахуванням впливу соціальних, генетичних та поведінкових детермінант здоров’я населення.
Вивчення впливу способу життя, умов життєдіяльності, соціальних та інших факторів, що формують здоров’я різних верств населення.
Фізіолого-гігієнічне обґрунтування регламентів навчальних навантажень на дітей для створення державних освітніх стандартів.
Обґрунтування регламентів для гігієнічної оцінки та експертизи навчальних програм, педагогічних технологій, навчальних посібників.
Розробка нових технологій збереження здоров’я дітей і молоді під час навчання у закладах освіти, в основу яких покладено прогноз адаптаційно-резервних можливостей організму, підвищення його функціональних резервів, вплив на чинники ризику.
Розробка критеріїв оцінки адаптаційних можливостей організму дітей до навантажень та до впливу чинників освітнього середовища.
Розробка та впровадження медико-педагогічних критеріїв та скринінгових методик оцінки адекватності існуючих навчальних навантажень, програм, інноваційних технологій навчання з урахуванням статево-вікових, функціональних, психофізіологічних особливостей дітей і молоді.
Визначення небезпеки для здоров’я населення соціальних змін у суспільстві, що пов’язані з надзвичайними гуманітарними ситуаціями, та розробка профілактичних стратегій.
Епідеміологія спадкових, вроджених та основних мультифакторних захворювань, пошук шляхів зниження рівнів екозалежної генетичної патології.

Найвагоміші наукові досягнення:

Упродовж діяльності лабораторії соціальних детермінант здоров’я дітей:

розроблено критерії оцінки реформ освіти в Україні;
встановлено закономірності адаптації та формування здоров’я учнів різних вікових груп у період модернізації освіти в Україні за умов різних форм навчання та фізичного виховання;
обґрунтовано критерії гігієнічного забезпечення життєдіяльності дітей з різними порушеннями в стані здоров’я – вихованців спеціальних загальноосвітніх шкіл-інтернатів;
розроблено критерії оцінки навчальних програм з фізичного виховання учнів;
розроблено програму профілактики і корекції порушень опорно-рухового апарату дітей старшого дошкільного та шкільного віку «Красива постава дитини»;
розроблено концептуальні підходи до гігієнічних засад фізичного виховання дітей в закладах освіти;
розроблено критерії навчального навантаження на дітей і підлітків 1-11 класів у закладах загальної середньої освіти;
розроблено критерії рівнів оздоровчої рухової активності дітей і підлітків як у звичних умовах життєдіяльності, так і під час надзвичайних гуманітарних ситуацій, зокрема пандемії COVID-19;
встановлено особливості адаптації дітей і підлітків до карантинних заходів під час пандемії COVID-19;
розроблено комп’ютерну програму щодо прогнозування здоров’я дітей з урахуванням комплексу морфо-функціональних та поведінкових детермінант;
розроблена концепція програми та служби генетичного моніторингу в Україні, створена методологія його проведення, науково обґрунтована і впроваджена в Київській області система профілактичних заходів, яка дозволила суттєво знизити частоту репродуктивних втрат серед населення, наданий прогноз розвитку репродуктивного потенціалу населення області;
описані генетико-демографічні процеси в популяціях великого і малого міст: аналізовані шлюбні міграції в них, розрахований вплив генетико-демографічної структури населення на ризики захворюваності, що надало підстави обгрунтувати показники, які можуть використовуватися для прогнозування біологічної пристосованості популяцій і їх чутливості до зовнішніх чинників, у т.ч. і антропогенних забруднювачів.