Дослідження проблем репродуктивного здоров’я в умовах сьогодення
Омельченко Е.М.
Лабораторія генетичної епідеміології ДУ «ІГЗ НАМНУ»
Міграція близько 8 мільйонів українських дітей та громадян переважно молодого, репродуктивного віку посилила затяжну демографічну кризу в нашій державі. Кризова демографічна ситуація є результатом дії багатьох зовнішніх і внутрішніх чинників, що впливали на неї протягом десятиріч.
З одного боку така ситуація обумовлена соціальними та економічними катастрофами, що супроводжували українців у ХХ-XXI століттях, наслідком яких був високий рівень смертності населення і міграційний відтік.
З іншого – спостерігається погіршення репродуктивного здоров‘я населення, викликане соціально-економічними причинами, екологічними негараздами, способом життя та біологічною складовою формування здоров‘я.
Фактор війни потенційно впливає на зростання ризику народження дітей з вродженими вадами розвитку (ВВР) в Україні і наслідки дії цих чинників можуть як проявлятись одразу, так і бути віддаленими.
Частота вроджених аномалій може значно відрізнятися в залежності від багатьох факторів, таких як географічне розташування, етнічна складова населення, рівень медичної допомоги, спосіб життя та інші. Зазвичай, частота вроджених аномалій у країнах Європи становить близько 2-3% народжених дітей.
Проте, ця цифра може відрізнятися в залежності від країни та регіону. Наприклад, за даними Європейського центру з профілактики та контролю захворювань (ECDC), у 2020 році найвища частота вроджених аномалій була зареєстрована в Україні – 3,71%, а найнижча – в Ісландії – 1,63%.
Зміни геному (епігенетичні, мутаційні) починають виступати як джерело погіршення адаптаційних можливостей та зрештою здоров‘я населення, зокрема, безпліддя, накопичення вроджених хвороб. Слід зауважити, що народження дитини з вадами розвитку має не лише морально-етичні наслідки, а й лягає значним економічним тягарем як на родину, так і на державні фінанси.
Оточення жінки та спосіб її життя в Україні містять значну кількість чинників, негативний вплив яких на репродуктивний процес можна попередити. Заходи первинної профілактики розладів репродукції більш етичні і дешевші. Тому первинна профілактика генетично обумовлених розладів репродукції виглядає цілком можливою та необхідною.
ДУ «Інститут громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва» проводить дослідження, результати якого допоможуть зрозуміти наскільки життєдіяльність у сьогоднішніх реаліях впливає на наше з вами здоров’я з урахуванням екології та спадковості.
Особливо чутливим до нинішньої ситуації є репродуктивне здоров’я, усвідомленість важливості збереження якого є необхідною умовою виживання нашої нації.
Ваші відповіді стануть основою пропозицій для органів влади з метою вдосконалення медичної допомоги населенню.
Запрошуємо вас приєднатись до нашого дослідження і заповнити анонімний опитувальник, який знаходиться тут https://forms.gle/FqcF95Jmya7egqA56.
З повагою,
колектив ДУ «Інститут громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва
Національної академії медичних наук України»