Застосування психологічних інструментів в освітньому процесі – вплив на ментальне здоров’я вчителів

Воєнний стан в країні спричиняє глибокий фізичний і психоемоційний стрес для широких верств населення, особливо для вчителів, які в умовах навчального процесу відповідають не лише за освітній результат, а й за психологічне благополуччя й навіть безпеку учнів. Вже третій навчальний рік в Україні у навчальний процес активно впроваджуються психологічні інструменти під назвою «психологічні хвилинки». Ці підходи рекомендовані МОН України і передбачають використання різних технік та вправ для підтримки ментального здоров’я учнів та застосовуються безпосередньо вчителями під час навчального процесу.

Упродовж травня-червня 2023 та 2024 років було нами проведено анонімне онлайн-опитування 920 вчителів з усіх регіонів України. Усі респонденти надали інформовану згоду на участь у дослідженні. Для виявлення симптомів тривоги та депресії застосовували стандартизовані опитувальники GAD-2 та PHQ-2. Додатково збирались дані щодо статі, віку, педагогічного стажу, предмету викладання, типу населеного пункту та ступеня залученості до використання психологічних інструментів. Для статистичного аналізу використовувались методи логістичної регресії та коефіцієнт кореляції Спірмена. Обчислення проводились у середовищі SPSS 26.0.

У цілому 84,4% опитаних учителів повідомили про використання «психологічних хвилинок» під час навчального процесу. Найефективнішими формами психологічної підтримки вчителі вважають дихальні вправи (обрані понад 70% респондентів), арттерапію, музикотерапію та розмовні техніки емоційної підтримки.

Щодо ментального стану вчителів: частка осіб із симптомами тривоги склала 38,9%, а з симптомами депресії – 45,6%. Статистично значущих відмінностей між результатами 2023 та 2024 років не зафіксовано. Моделі логістичної регресії з урахуванням просторово-часових чинників, віку, статі та професійних ознак не продемонстрували істотної залежності між наявністю симптомів тривоги чи депресії та фактом використання «психологічних хвилинок» у вчителів.

Отримані дані свідчать про те, що попри широку інтеграцію психологічних інструментів у навчальний процес, позитивного впливу на психоемоційний стан самих учителів не зафіксовано. Участь у тренінгах і курсах із впровадження «психологічних хвилинок» та застосування цих навичок на практиці не гарантує «за замовчуванням» покращення психологічного благополуччя педагогів. Результати нашого дослідження свідчать про необхідність розробки окремих дієвих цільових програм психологічної підтримки саме для вчителів як професійної групи підвищеного ризику.

Також необхідно продовжувати моніторинг ментального здоров’я всіх учасників освітнього процесу в умовах воєнного стану для вдосконалення стратегій підтримки їх психічного здоров’я.

Більш детальна інформація про це дослідження доступна за посиланнями:

https://doi.org/10.32782/pub.health.2024.2.1

https://doi.org/10.32345/2664-4738.4.2024.09

Завідувач лабораторії соціальних детермінант здоров’я населення ДУ «ІГЗ НАМНУ»
Світлана Гозак

(дата опублікування на сайті 28 травня 2025 р.)