Ментальне здоров’я дітей під час війни: фактори ризику та захисту

Колектив науковців лабораторії соціальних детермінант здоров’я населення з початку широкомасштабного вторгнення проводить дослідження, присвячене впливу війни на здоров’я українських дітей. Окремим фрагментом цього дослідження є визначення факторів ризику та захисту ментального здоров’я.
За період 2022–2025 рр. було проведено опитування понад 7000 батьків школярів з різних регіонів України.
Найгостріша ситуація з показниками ментального здоров’я дітей спостерігалася у 2022–2023 рр.:
- 12-16% дітей мали симптоми тривожних розладів (майже вдвічі більше, ніж до 2020 р.).
- 28-29% дітей мали симптоми депресивних розладів (у 3,6 раза більше, ніж до 2020 р.).
Позитивна тенденція з’явилася у 2024 році: рівень тривожності у дітей повернувся до допандемійного рівня (близько 9% дітей); частка дітей з депресивними проявами знизилася до 17%, втім це все ще удвічі вище, ніж до війни.
У 2025 році частка дітей з тривожними проявами знизилася ще – до 6%, втім частка дітей з депресивними проявами залишається на рівні 2024 року (16,5%).
За допомогою багатофакторного аналізу були встановлені фактори ризику і захисні фактори для ментального здоров’я дітей. А саме:
Факторами ризику для ментального здоров’я дітей є:
- тривога та депресія у батьків,
- хронічні хвороби у дитини,
- відсутність стабільного робочого місця для навчання вдома (під час дистанційного навчання),
- специфічні воєнні фактори, такі як розлука з рідними, обстріли, нестача базових потреб у їжі, воді, теплі, світлі.
Факторами захисту для ментального здоров’я дітей є:
- достатній сон (близько 8 годин на добу для старшокласників, 9 годин – учнів середніх класів, 10 годин – учнів початкових класів),
- регулярна фізична активність (щонайменше 60 хвилин щодня – спорт, танці, рухливі ігри, тобто рухова активність помірної та високої інтенсивності),
- прогулянки на свіжому повітрі не менше 5 днів на тиждень (за один вихід не менше 50 хвилин),
- щоденне особисте спілкування з друзями, однолітками, рідними
- соціальна підтримка;
- психологічні інструменти у школі, зокрема, так звані «психологічні хвилинки» (дихальні вправи, музична терапія тощо).
Отже, що можуть зробити дорослі для збереження психічного здоров’я дітей?
- Батьки — піклуватися про власне психічне здоров’я, підтримувати режим дня дітей, організувати постійне місце для навчання дітей вдома, підтримувати активне спілкування.
- Освітяни — впроваджувати психологічні практики під час навчального процесу, створювати дружнє й безпечне середовище в освітніх закладах.
- Місцева влада — організовувати спортивні та соціальні заходи, підтримувати сім’ї з дітьми.
- Медики — інформувати суспільство та запроваджувати профілактичні заходи щодо збереження та зміцнення здоров’я дітей.
Більш детальна інформація доступна за посиланнями:
- про зв’язок способу життя і ментального здоров’я дітей:
https://doi.org/10.32402/dovkil2024.01.018 - про ефективність психологічних інструментів («психологічних хвилинок») в навчальному процесі:
https://doi.org/10.32782/pub.health.2024.2.1
https://doi.org/10.32345/2664-4738.4.2024.09 - про вплив спілкування на ментальне здоров’я студентів:
https://doi.org/10.30888/2663-5712.2024-24-00-078
Також наша лабораторія підготувала низку інформаційних та науково-методичних матеріалів і публікацій з профілактики порушень здоров’я у дітей та молоді. З ними можна ознайомитися на офіційній сторінці установи за посиланням
https://health.gov.ua/structure/research-departments/laboratory-of-the-social-determinants-of-population-health/.
Разом ми можемо зробити більше для збереження ментального здоров’я дітей!
(дата опублікування на сайті 17 вересня 2025 р.)