Ментальне здоров’я дітей під час війни: фактори ризику та захисту

Колектив науковців лабораторії соціальних детермінант здоров’я населення з початку широкомасштабного вторгнення проводить дослідження, присвячене впливу війни на здоров’я українських дітей. Окремим фрагментом цього дослідження є визначення факторів ризику та захисту ментального здоров’я.

За період 2022–2025 рр. було проведено опитування понад 7000 батьків школярів з різних регіонів України.

Найгостріша ситуація з показниками ментального здоров’я дітей спостерігалася у 2022–2023 рр.:

  • 12-16% дітей мали симптоми тривожних розладів (майже вдвічі більше, ніж до 2020 р.).
  • 28-29% дітей мали симптоми депресивних розладів (у 3,6 раза більше, ніж до 2020 р.).

Позитивна тенденція з’явилася у 2024 році: рівень тривожності у дітей повернувся до допандемійного рівня (близько 9% дітей); частка дітей з депресивними проявами знизилася до 17%, втім це все ще удвічі вище, ніж до війни.

У 2025 році частка дітей з тривожними проявами знизилася ще – до 6%, втім частка дітей з депресивними проявами залишається на рівні 2024 року (16,5%).

За допомогою багатофакторного аналізу були встановлені фактори ризику і захисні фактори для ментального здоров’я дітей. А саме:

Факторами ризику для ментального здоров’я дітей є:

  • тривога та депресія у батьків,
  • хронічні хвороби у дитини,
  • відсутність стабільного робочого місця для навчання вдома (під час дистанційного навчання),
  • специфічні воєнні фактори, такі як розлука з рідними, обстріли, нестача базових потреб у їжі, воді, теплі, світлі.

Факторами захисту для ментального здоров’я дітей є:

  • достатній сон (близько 8 годин на добу для старшокласників, 9 годин – учнів середніх класів, 10 годин – учнів початкових класів),
  • регулярна фізична активність (щонайменше 60 хвилин щодня – спорт, танці, рухливі ігри, тобто рухова активність помірної та високої інтенсивності),
  • прогулянки на свіжому повітрі не менше 5 днів на тиждень (за один вихід не менше 50 хвилин),
  • щоденне особисте спілкування з друзями, однолітками, рідними
  • соціальна підтримка;
  • психологічні інструменти у школі, зокрема, так звані «психологічні хвилинки» (дихальні вправи, музична терапія тощо).

Отже, що можуть зробити дорослі для збереження психічного здоров’я дітей?

  • Батьки — піклуватися про власне психічне здоров’я, підтримувати режим дня дітей, організувати постійне місце для навчання дітей вдома, підтримувати активне спілкування.
  • Освітяни — впроваджувати психологічні практики під час навчального процесу, створювати дружнє й безпечне середовище в освітніх закладах.
  • Місцева влада — організовувати спортивні та соціальні заходи, підтримувати сім’ї з дітьми.
  • Медики — інформувати суспільство та запроваджувати профілактичні заходи щодо збереження та зміцнення здоров’я дітей.

Більш детальна інформація доступна за посиланнями:

Разом ми можемо зробити більше для збереження ментального здоров’я дітей!

(дата опублікування на сайті 17 вересня 2025 р.)