Тривога і депресія у дітей в контексті способу життя під час війни

Повномасштабне військове вторгнення, яке розпочалося у лютому 2022, суттєво вплинуло на життя громадян України, особливо на життя дітей та підлітків, що перебувають у сенситивному періоді розвитку. Під час подібних випробувань важливо розуміти, як ці зміни можуть вплинути на режим дня та ментальне здоров’я підростаючого покоління. Оскільки війна триває, нагальним завданням сьогодення є розробка та удосконалення підходів до підтримки здоров’я дітей у теперішніх надскладних умовах.

Фахівці лабораторії соціальних детермінант здоров’я дітей ДУ «Інститут громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва НАМН України» провели дослідження режиму дня та ментального здоров’я 1083-х школярів у м. Київ.

Дослідження проводилось онлайн з 24 квітня по 13 червня 2023 р. і припало на період інтенсивних ракетних обстрілів міста.

Були застосовані опитувальники, спеціально призначені для заповнення батьками Q-RAPH, RCADS-25-P.

Відбір шкіл проводили за допомогою генератора випадкових чисел. Інформована згода від батьків була отримана. Отримані дані були порівняні з даними на початку повномасштабного вторгнення, які збирали у квітні-червні 2022 року (216 хлопців та 190 дівчат). За віком та фізичними параметрами групи статистично не відрізнялись (p<0,1).

Встановлено, що порівняно з весною 2022 року тривалість сну школярів достовірно скоротилась на 6,4%, тривалість легкої фізичної активності підвищилась за рахунок збільшення часу прогулянок на 29,8% та пішого пересування до школи, тривалість фізичної активності середньої та високої інтенсивності знизилась на 14,1%, а тривалість сидячої поведінки не змінилась.

Також у 2023 році порівняно з 2022 роком спостерігалось підвищення тривалості загальної рухової активності на 21,3 % за рахунок збільшення рухової активності легкого типу. Частки дітей з тривожними та депресивними проявами у 2023 році становили відповідно 10,3±1,0% та 25,2±1,4%.

Порівняно з даними 2022 року частка школярів з тривожними проявами знизилась на 3,2%, а з депресивними підвищилась на 3,9%, тож виявлені зрушення не були суттєвими.

Таким чином дослідження показало, що під час війни у київських школярів змінився режим дня та рівень фізичної активності. Спостерігається скорочення тривалості сну, підвищення загальної рухової активності, зокрема легкого типу, та зменшення помірно-інтенсивної активності.

Підвищення загальної рухової активності є позитивним зрушенням, але зниження рухової активності помірно-інтенсивного рівня на фоні збереження високого рівня депресивних проявів потребує детального додаткового дослідження з урахуванням факторів, які впливають на життєдіяльність дітей.

Також необхідне подальше спостереження за динамікою режиму дня та психологічним станом школярів під час війни.

Гозак С.В., Єлізарова О.Т., Станкевич Т.В., Парац А.М.
ДУ «Інститут громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва НАМН України»