Соціальні аспекти життєдіяльності міського і сільського населення України в умовах воєнного стану

Науковцями ДУ «Інститут громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва НАМН України» було проведено дослідження, яке підіймає проблеми, пов’язані зі здоров’ям, міграцією, соціальною підтримкою та медичними потребами населення України в умовах війни. В онлайн-дослідженні взяли участь 2 897 осіб віком від 18 років, з яких 81,7 % проживало в містах, а 18,3 % – у сільській місцевості. Основні висновки дослідження:

  1. Міграція та її вплив:
    • 63,3 % респондентів не залишали своє постійне місце проживання під час війни, 22,5 % переїхали й повернулись, 12 % стали вимушеними переселенцями, 2,2 % виїхали за кордон.
    • Міграція була більш вираженою серед жінок та міського населення. Ймовірність змінити місце проживання під час війни серед сільських жителів була в 4,4 раза нижчою, ніж у міських.
    • Більшість мігрантів із сіл переїжджали в аналогічні населені пункти (села) і міста, в той час, як жителі міст та селищ частіше мігрували у великі міста.
  2. Зайнятість та соціальна підтримка:
    • 87,2 % респондентів працювали, навчалися або поєднували навчання та роботу.
    • Високий рівень соціальної підтримки від родичів та знайомих відзначили 53,2% респондентів, в той час, як від органів місцевої влади та соціальних служб — лише 8,8 %.
    • Найгірше підтримку органів місцевої влади та соціальних служб оцінили респонденти вікової групи від 18 до 44 років.
  3. Медичне обслуговування:
    • 81,3% батьків дітей шкільного віку зазначили, що їхня дитина під час війни потребувала медичної допомоги, з них 18,3 % не змогли отримати необхідну допомогу.
    • У сільських районах рівень доступу до медичних послуг був дещо гіршим, ніж у містах.
  4. Психічне здоров’я та фізичні проблеми:
    • Неінфекційні хронічні захворювання (НІЗ) мали 40,8 % респондентів, ожиріння — 15,2 %. Частка осіб з ожирінням варіювалась від 11,9-14,4 % у віковій групі 18-44 роки до 25,7-36,8 % серед осіб 60 років і старше.
    • Виявлено, що серед сільських жителів ймовірність розвитку НІЗ та ожиріння була вищою відповідно на 30 % та 40 %, ніж серед міських.
    • Симптоми тривоги спостерігались у 17,8 % чоловіків та 31,8 % жінок; симптоми депресії – у 24,3 % чоловіків і 36,6 % жінок.
    • Частка осіб з симптомами тривоги та депресії у міських і сільських місцевостях статистично не відрізнялась.
    • Важливість розвитку соціальної підтримки для збереження ментального здоров’я, особливо в умовах війни, була чітко виражена.
  5. Рекомендації для підтримки сільських районів:
    • Для покращення ситуації в сільських районах необхідно розвивати програми, що забезпечують доступ до освіти, медичних послуг, підтримку малого бізнесу та надання психологічної допомоги.

Ці дані можуть слугувати основою для розробки комплексних стратегій підтримки населення в умовах війни, враховуючи такі соціальні фактори, як міграція, освіта, офіційне працевлаштування, доступ до медичної допомоги та можлива нерівність у сільських регіонах з обмеженим доступом до ресурсів.

Більш детальна інформація про це дослідження доступна за посиланням:

https://doi.org/10.30525/978-9934-26-497-9-7

Завідувачка лабораторії соціальних детермінант здоров’я населення ДУ «ІГЗ НАМНУ»
Світлана Гозак

(дата опублікування на сайті 7 січня 2025 р.)