12 квітня 2023 р. Науковці ДУ «Інститут громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва НАМН України» член-кор. НАМНУ, д.мед.наук, професор Надія ПОЛЬКА та д.мед.наук, ст.н.с Аліна ПЛАТОНОВА взяли участь у спільному міжнародному дослідженні з вивчення фізичного розвитку міських та сільських школярів України за ініціативою NCD Risk Factor Collaboration (NCD-RisC)
Науковці ДУ «Інститут громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва НАМН України» член-кор. НАМНУ, д.мед.наук, професор Надія ПОЛЬКА та д.мед.наук, ст.н.с Аліна ПЛАТОНОВА взяли участь у спільному міжнародному дослідженні з вивчення фізичного розвитку міських та сільських школярів України за ініціативою NCD Risk Factor Collaboration (NCD-RisC).
В подальшому міжнародна група дослідників оцінила результати 2325 популяційних досліджень з вимірювання довжини та маси тіла 71 мільйона дітей, щоб повідомити спільноту про довжину тіла та індекс маси тіла (ІМТ) дітей і підлітків віком 5 – 19 років на основі сільських і міських умов проживання в 200 країнах і територіях світу в динаміці з 1990 по 2020 рік.
Результати глобального міжнародного дослідження довжини та маси тіла дітей і підлітків віком 5 – 19 років на основі сільських і міських умов проживання в 200 країнах і територіях світу в динаміці з 1990 по 2020 рік можна ознайомитися у статті в журналі Nature:
У статті зазначено, що діти та підлітки не досягають свого потенціалу у процесі росту, якщо вони не споживають достатню кількість різноманітних поживних продуктів або якщо на них впливають повторні або постійні інфекційні захворювання. Показано, що на процеси росту та розвитку впливають харчування, захворюваність, сімейний дохід, освіта, якість середовища проживання та доступ до медичної допомоги як у сільській, так і в міській місцевості. Ці дані вказують на те, що відносно невелика різниця у довжині тіла між містом і селом в країнах з високим рівнем доходу може бути пов’язана з більшою кількістю поживних продуктів харчування, включаючи деякі збагачені продукти; кращою освітою та охороною здоров’я; більшою спроможністю країн фінансувати профілактичні програми в країнах з більшим національним доходом на душу населення. Більш помітні зміни у довжині тіла в міських районах порівняно з сільськими відбулися в країнах із середнім рівнем доходу та країнах із економікою, що розвивається.
У країнах Центральної та Східної Європи перехід до ринкової економіки та збільшення торгівлі, можливо, зменшили різницю в доступності здорової їжі між міськими та сільськими районами, і частково лежать в основі конвергенції довжини тіла. Окремі тематичні дослідження в деяких країнах світу свідчать, що там, де економічне зростання суспільства супроводжувалося значною нерівністю у доходах населення, доступності харчуванні та/або медичних послугах, перевага проживання у містах для процесу росту та розвитку дітей зберігалася.
Авторами міжнародної статті показано, що серед важливих факторів збільшення ІМТ серед дітей у сільській та міській місцевості привертають увагу: по-перше, збільшення ваги в дитинстві може скоротити вік настання статевого дозрівання, що, у свою чергу, може обмежити збільшення довжини тіла у підлітковому віці; наразі немає порівнянних глобальних світових даних щодо віку менархе та часу статевого дозрівання, навіть на національному рівні. По-друге, міграція із села в місто та рекласифікація сільських територій у міські у залежності від їх індустріалізації можуть пояснити деякі спостережувані тенденції на рівні популяції. Однак у більшості країн світу міграція менш поширена у дитинстві та підлітковому віці, ніж у дорослому віці. Нарешті, покращення виживання серед дітей віком від народження до 5 років у сільській місцевості, особливо дітей з низькою вагою при народженні, могло вплинути на довжину та масу тіла тих, хто вижив після 5 років життя.
У висновках авторами наголошено, що у зв’язку з тим, що глобальна світова охорона здоров’я привертає увагу до фізичного розвитку дітей і підлітків, виникає потреба розглянути та оцінити, як на процеси росту та розвитку можуть вплинути соціальна та економічна політики (дохід домогосподарства та бідність, профілактичні програми, доступність харчування, доступність для дітей послуг здорового способу життя, умови середовища проживання).
Необхідність визначення, реалізації та оцінки ефективності профілактичних програм, які покращують результати процесів росту та розвитку дітей, є особливо актуальними, оскільки зростання бідності та вартості продуктів харчування, макроекономічні зміни, спричинені пандемією COVID-19 та війна в Україні можуть перешкодити подальшим досягненням або навіть загальмувати здоровий ріст і розвиток дітей і підлітків.
Зав. лабораторії безпеки життєдіяльності
дитячого населення, д-р мед. наук Аліна ПЛАТОНОВА