Результати роботи лабораторії гігієни грунту та відходів станом на кінець 2023 року

Питання енергетичної безпеки і незалежності України особливо актуалізувалось під час військової агресії рф.

У межах території нашої країни ще за радянських часів були проведені розвідувально-пошукові роботи з виявлення родовищ корисних копалин, зокрема нафти та газу. Ця діяльність відноситься до гірничодобувної і супроводжується утворенням відходів буріння свердловин.

Зокрема, під час буріння нафтогазових свердловин утворюються такі відходи: вибурена порода або буровий шлам, відпрацьовані бурові розчини та бурові стічні води.

При бурінні утворюються й інші відходи, але обсяги їх відносно незначні. На сьогодні в Україні використовуються два способи зберігання бурових шламів: амбарний і безамбарний.

При амбарному – відходи буріння збираються, зберігаються, нейтралізуються, консолідуються і захоронюються у гідроізольованих шламових амбарах, облаштованих безпосередньо на буровому майданчику.

При безамбарному – відходи накопичуються у контейнерах та металевих ємностях і вивозяться в інші місця (амбари, накопичувачі, полігони) для їх оброблення чи видалення.

Визначення класу (категорії) небезпеки з урахування небезпечних властивостей (НВ1-НВ15) цих відходів дозволить надати рекомендації для найбільш ефективного управління ними на всіх етапах – від утворення до видалення чи утилізації, а також попередити (запобігти) шкідливому впливові на працівників на проммайданчику видобувного підприємства на період їх зберігання в амбарі.

Фахівцями лабораторії гігієни грунту та відходів ДУ «Інститут громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва НАМН України» постійно надаються послуги з проведення відповідних досліджень для визначення класу (категорії) небезпеки різних видів відходів, зокрема, шламів бурових, відповідно до вимог Закону України «Про управління відходами», а також «Порядку класифікації відходів», затвердженого Постановою КМУ від 20.10.2023 р. № 1102, що реалізує основні положення відповідних Директив та нормативів ЄС, а саме: Директиви Європейського Парламенту та Ради 2008/98/ЄС «Про відходи», Регламенту ЄС № 1272/2008, Регламенту Комісії ЄС № 1357/2014.

У лабораторії досліджувався зразок відходу буріння свердловини – бурового шламу, відібраного в амбарі родовища, яке знаходиться в Харківській області, з проведенням санітарно-хімічних, санітарно-фізичних, санітарно-радіологічних досліджень та встановлення його класу (категорії) небезпеки.

За результатами радіологічних досліджень відходів буріння свердловини – бурового шламу, відібраного в амбарі (Харківська область), сумарна ефективна активність природних радіонуклідів становила – 157,0 ± 10 Бк/кг, що дозволяє їх віднести до 1 класу застосування (як для будівельних матеріалів, що можуть бути використані для усіх видів будівництва).

Результати фізико-хімічних досліджень відходів показали, що рН становила – 9,31 од. акт., вологість – 17,0 %, масова частка органічної речовини – 9,8 %, масова частка мінеральної речовини – 90,2 %, вміст нафтопродуктів – 1800 мг/кг, вміст SiO₂ – 420000,00 мг/кг, вміст CаO – 9328,00 мг/кг, вміст MgO – 4720,00 мг/кг, вміст Na – 1803,00 мг/кг, вміст K – 9800,00 мг/кг.

Результати досліджень вмісту важких металів покладено в основу розрахунків категорії небезпеки зразку відходів – бурового шламу, відібраного у амбарі (Харківська область), за параметрами гострої оральної та інгаляційної токсичності речовин та сумішей речовин.

Визначення небезпечності відходу за критеріями, що відносять його до «небезпечного» або такого, який не має властивостей «небезпечного», було проведено за характеристиками відходу з визначенням його за небезпечними властивостями «НВ»:

«НВ1» – вибухобезпечний;
«НВ2» – не окислюється;
«НВ3» – не легкозаймистий;
«НВ4» – не подразнює шкіру;
«НВ5» – ВТОМ-ОВ токсичність при аспірації.

Враховуючи можливий інгаляційний шлях надходження в організм компонентів відходів, у т. ч. й токсичних, визначено, що оцінка гострої токсичності компонентів суміші АТЕmix складає 0,49826, тобто за шкалою оцінки 0,05< АТЕmix <0,5 відхід за категорією оцінки гострої інгаляційної токсичності класифікується як відхід 2 класу, при цьому вміст токсичної суміші в загальній масі становить 45,51 %, що більше 0,1 %, отже відхід відноситься до категорії небезпечних при вдиханні. У зв’язку з цим персонал задіяний на усіх етапах поводження з цим відходом має бути обов’язково забезпечений засобами індивідуального захисту органів дихання.

«НВ6» – не викликає гострої токсичності.

Результати розрахунків за параметрами гострої токсичності при оральному шляху надходження в організм людини показали, що отриманий коефіцієнт – 458,866 дозволяє віднести суміш до 4-ї категорії (300 <АТЕmix ≤2000).

При цьому вміст компонентів, що класифікуються як токсичні, в загальній масі становлять 6,621753 %, що менше 25 %, тобто відхід не відноситься до категорії «шкідливі» при оральному шляху надходження в організм.

За всіма іншими ознаками небезпеки відходу – буровий шлам, відібраний у амбарі (Харківська область), можна охарактеризувати наступним чином:

«НВ7» – не виявляє канцерогенних властивостей;
«НВ8» – не корозивні;
«НВ9» – не проявляють інфікуючих властивостей;
«НВ10» – не проявляють токсичність для репродуктивної системи;
«НВ12» – не здатні виділяти гостротоксичний газ;
«НВ13» – не спричиняють сенсибілізацію.

Таким чином, за своїми фізико-хімічними властивостями і даними досліджень відходів – буровий шлам, відібраний у амбарі (Харківська область), при оральному шляху надходження в організм відноситься до 4 класу за показниками гострої токсичності; його можна віднести до категорії не «небезпечних» («безпечні») за умови запобігання пилоутворенню на всіх етапах поводження із цим відходом.

Отже, на прикладі оцінювання з визначенням класу (категорії) небезпеки відходів буріння нафтогазової свердловини – шламу буріння, були показані отримані результати, які дозволяють власникам відходів у подальшому вирішувати важливі питання управління відходами відповідно до законодавства України.

Т.в.о. зав. лаб. гігієни грунту та
відходів, к. мед. н. Наталія КОВАЛЬ