Електромагнітне забруднення у великих містах України

Людство живе в середовищі, пронизаному електромагнітними полями (ЕМП). Електромагнітне випромінювання має як природне, так і антропогенне походження. Природні електромагнітні поля – це магнітне поле Землі та космічне випромінювання, які впливають на нас постійно.

Відзначаються особливості впливу ЕМП. Він може бути безперервним або переривчастим, загальним і місцевим, комбінованим від кількох джерел у поєднанні з іншими несприятливими факторами довкілля. При цьому слід зазначити, що небезпечними є як електрична, так і магнітна складова.

Відповідно до міжнародної класифікації антропогенні джерела ЕМП поділяють на 2 групи:

1-ша група – джерела, що генерують вкрай низькі та наднизькі частоти від 0 Гц до 3 кГц;
2-а група – джерела, що генерують випромінювання в радіочастотному діапазоні від 3 кГц до 300 ГГц, включно з мікрохвилями (НВЧ-випромінювання) в діапазоні від 300 МГц до 300 ГГц.

До першої групи належать усі системи виробництва, передавання та розподілу електроенергії (повітряні лінії електропередач, трансформаторні підстанції, електростанції, системи електропроводки, різні кабельні системи, домашня та офісна техніка), а також електротранспорт.

Друга група джерел відрізняється великою різноманітністю як за призначенням, так і за режимами випромінювання. Основну масу становлять джерела ЕМВ, що мають на меті передачу та отримання інформації, також сюди входить різне технологічне обладнання, що використовує НВЧ-випромінювання, змінні та імпульсні магнітні поля; медичні терапевтичні та діагностичні установки, побутове обладнання (НВЧ-печі), засоби візуального відображення інформації на електронно-променевих трубках (монітори ПК, телевізори); стільникові телефони.

Постійними джерелами ЕМВ антропогенного походження є також повітряні лінії електропередачі. Напруженість ЕМП із частотою 50 Гц під такою лінією залежить від напруги, навантаження, висоти підвіски, відстані між проводами та інших чинників.

Електрифікація населених місць і житла сприяє інтенсивному поширенню різних видів радіопередавальних об’єктів, які є постійними джерелами електромагнітних полів.

За результатами досліджень ДУ «Інститут громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва НАМН України» (зокрема висвітлено у збірнику «Гігієна населених місць» №№50-69 http://www.gigiena-mist.kiev.ua/ ) встановлено, що у діапазоні 30-3000 МГц безпечний для стану здоров’я людини рівень напруженості змінного електричного поля, яке створюється радіотехнічними об’єктами, становить 3 В/м для житлових будинків будь-якого виду, дитячих, освітніх установ та інших приміщень, призначених для цілодобового перебування людей.

Існує думка, що кожен мешканець міста, спускаючись у метро, зазнає несприятливого впливу магнітного поля, оскільки підземні тунелі викладені кабелями, по яких проходить струм великої сили. З метою безпеки в метро всі електричні кабелі екрановані броньованою захисною оболонкою, а величина магнітних полів струмоведучих рейок невелика.

Джерелами електромагнітних полів є також побутові прилади, пов’язані з нагріванням (електрочайники, праски, холодильники, телевізори, плити НВЧ, електроплити), стільникові та радіотелефони, комп’ютери, електропроводка різного призначення.

Широке поширення персональних комп’ютерів збільшує зону поширення електромагнітних випромінювань у великому діапазоні на населення.

Результати обстежень на робочому місці користувачів ПК показали, що рівні ЕМП доволі високі, а розподіл полів складний і нерівномірний.

Нині набув широкого поширення стільниковий зв’язок. Стільниковий зв’язок складається з мережі базових станцій і ручних персональних радіотелефонів. Базові станції розташовані на відстані від 0,1 до 15 км одна від одної, утворюючи так звані стільники за допомогою радіорелейного зв’язку.

За останній час у засобах масової інформації з’явилися повідомлення про небезпеку для здоров’я при користуванні стільниковими телефонами.

Стільникові телефони працюють у діапазоні електромагнітних хвиль 400-1800 МГц, які впливають безпосередньо на мозок. У науковій літературі є повідомлення про те, що у користувачів стільникових телефонів відмічаються скарги на головні болі, розлади сну, швидку втому. Достовірний зв’язок між фактом використання стільникового телефону і захворюваннями ЦНС поки що не встановлено.

Учені відокремлюють 3 види патологічного впливу стільникового телефону на організм: термічний, канцерогенний і мутагенний. Термічний вплив призводить до підвищення температури тканин головного мозку, що є фактором ризику. Дуже спірним є твердження, що стільниковий телефон може бути причиною утворення пухлин мозку, хоча дослідження на мишах цей факт підтверджують. У зв’язку зі швидким поширенням систем стільникового зв’язку по всій земній кулі навіть невеликий відсоток ризику виникнення раку за рахунок користування стільниковими телефонами несприятливий для людини.

Ефект дії електромагнітного поля на організм ще остаточно не з’ясований, особливо за тривалого впливу малоінтенсивних випромінювань. Відомо, що дія електромагнітного поля залежить від ступеня поглинання і відбиття, глибини проникнення, тривалості та напруженості поля.

Україна була однією з перших країн, де проводилися дослідження впливу електромагнітних випромінювань на нервову систему. Численними дослідженнями було виявлено зміни біоелектричної активності мозку. Зазначено, що параметри електромагнітних полів ультранизького діапазону відповідають фізіологічним ритмам людини (серцевим, мозковим, частоті дихання), а отже, мають високу біологічну активність за рахунок взаємодії власне енергетичних полів людини з техногенними. Відбувається руйнування біоенергетичної оболонки клітин, зміна їхнього біохімічного статусу, порушення гемостазу, послаблення імунних функцій організму.

Окрім нервової системи, до дії ЕМІ також дуже чутливі ендокринна, імунна та статева системи. Періодичні впливи ЕМВ можуть призвести до стійких змін гормонального статусу.

Останніми роками встановлено розвиток процесів аутоімунітету під час впливу ЕМВ, коли в опроміненому організмі утворюються антитіла, що мають шкідливу дію як на клітини організму, так і на розвиток плода. Є інформація про негативний вплив ЕМВ на генетичні структури.

Клінічні спостереження підтверджують посилення шкідливого впливу ЕМВ на ослаблений організм, особливо на людей, які мають хронічні соматичні та алергічні захворювання, на дітей раннього віку та вагітних.

Медико-біологічні дослідження останніх років дають змогу зробити висновок, що впливи ЕМВ є потенційно більш небезпечними для населення, ніж іонізуюче випромінювання, з таких причин:

ЕМВ впливають практично на все населення і його рівень безперервно зростає;
недостатньо вивчений механізм біологічної дії ЕМІ;
захисні та профілактичні заходи у зв’язку з дією ЕМВ недостатньо розроблені, населення не знає про характер впливу ЕМВ і недооцінює його небезпеку.

Це дає змогу говорити про виникнення нового і специфічного виду впливу на організм, що потребує розроблення профілактичних заходів щодо захисту населення від несприятливого впливу “фактора ЕМВ”.

Масштаби електромагнітного забруднення середовища за останні роки стали настільки значними, що ВООЗ зарахувала цю проблему до числа найактуальніших для людства. На підставі узагальнення експериментальних і гігієнічних досліджень було розроблено гранично допустимі рівні електромагнітних випромінювань різних діапазонів в умовах населених місць і правил захисту населення від їхніх впливів.

Колектив лабораторії фізичних факторів довкілля ДУ «Інститут громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва НАМН України»