День боротьби з ожирінням

4-го березня у світі відзначають День боротьби з ожирінням. Його створено, щоб підкреслити важливість проблеми та нагадати про небезпечні для здоровʼя наслідки, адже ожиріння збільшує ризик діабету, гіпертонії та інших серцево-судинних захворювань і навіть може сприяти виникненню деяких видів раку. У 2022 році понад 1 мільярд людей були класифіковані як ті, що страждають на ожиріння. В Україні на ожиріння страждають близько 16% населення, що вдвічі більше ніж у світі – 8%. Глобальні показники ожиріння зараз значно перевищують частку дорослих, які мають недостатню вагу (ІМТ менше ніж 18,5). Аналіз показав, що рівень ожиріння в країнах з низьким і середнім рівнем доходу вищий, ніж у багатьох країнах з високим рівнем доходу.Ця цифра зростає і серед дітей та підлітків. Дослідження показало, що кількість дітей з ожирінням перевищує кількість дітей з недостатньою вагою у двох третинах досліджуваних країн. У багатих країнах дитяче ожиріння сконцентроване в бідних сім’ях. Але в бідних країнах це проблема середнього класу — тож зі зростанням середнього доходу дедалі більше дітей переходять у категорію з надмірною вагою. Багато бідних країн зараз стикаються з “подвійною епідемією” недоїдання та ожиріння.

Ми часто не помічаємо, як змінюється наше тіло, поки воно саме не починає сигналізувати про проблеми: втома, нестача енергії, безсоння чи високий тиск. Тому це, в першу чергу, не естетичне питання, а серйозна хвороба, яка потребує лікування та медичного контролю. Ожиріння — результат формування надмірних жирових відкладень, а об’єм жирової тканини – це показник внутрішнього балансу організму.

Зайва вага з’являється з багатьох причин, найчастішими є: малоактивний спосіб життя; неправильні харчові звички; гормональні зміни; спадкова схильність до набору маси; порушення режиму відпочинку та відсутність достатнього сну; нервова перенапруга, стреси; приймання деяких лікарських засобів; психічний стан.

Причини патології можуть бути різними, але вони завжди пов’язані з дисбалансом між енергією, що надходить, і фактичними витратами. Коли організм не встигає витрачати спожиті Ккал, їхній залишок закономірно відкладається. Результат – поступове накопичення жиру, а разом з ним зростання маси та об’ємів тіла. Найпростіший спосіб самому зрозуміти чи є познаки ожиріння – розрахувати індекс маси тіла (ІМТ), який розраховується шляхом ділення маси тіла (у кілограмах) на квадрат росту (у метрах квадратних). Норма ІМТ – від 18,5 до 24,9; Надмірна маса тіла – 25-29,9; Ожиріння – ІМТ 30 і більше.

Якщо за розрахунками ІМТ 30 і більше – варто звернутися до ендокринолога, щоб виключити порушення обміну речовин чи проблеми з щитоподібною залозою. Ще один спосіб перевірити чи варто хвилюватися через збільшення маси тіла – виміряти окружність талії. Якщо в жінок він перевищує 80 см, а в чоловіків 90 см – це сигнал, що необхідно звернути увагу на здоров’я. Якщо момент втрачено і трапилось ожиріння, важливо провести комплексне обстеження щодо порушень у роботі організму. Тактика боротьби з надлишком маси вибирається залежно від стадії захворювання, наявності супутніх патологій, віку. Обов’язковим є здорове харчування та рухова активність.
Харчування при ожирінні включає відварені, запечені та приготовлені на пару страви. Солі не більше 5-8 г на добу. Суворе обмеження на швидкі вуглеводи. Добове споживання рідини складає 1-1,5 л. Гіпокалорійний раціон спрямовано на зміну енергетичного балансу. Відсутні калорії організм братиме з жирових відкладень.

Лікування ожиріння обов’язково включає рухову активність, але без інтенсивних навантажень. Краще займатися тривало (від 40 хв до 1,5 години), але в спокійному темпі. Оптимальна частота занять – через день. Паралельно зі спортом, скорочуйте періоди без руху. Хороший результат дають піші прогулянки, їзда велосипедом, плавання. Перехід до тренажерного залу рекомендовано після певної підготовки.
А як же уникнути ожиріння? Варто лиш дотримуватись простих рекомендацій : тримати баланс у харчуванні: 80% раціону – здорова їжа, 20% – улюблені смаколики без відчуття провини; відмова від солодких газованих напоїв; займання фізичною активністю у задоволення – ходьба, танці, йога, тренажерний зал чи гімнастика – (рекомендовані норми залежать від віку та стану здоров’я); контроль рівня стресу та оточення себе позитивними емоціями (психотерапія, масажі, творчість та будь-які інші улюблені заняття). І організм віддячить вам енергією та довголіттям!


Зав. лабораторії гігієни харчування та безпечності харчової продукції
д.мед.н., професор Марія Гуліч


Державна установа «Інститут громадського здоров’я ім. О. М. Марзєєва Національної академії медичних наук України»

(дата опублікування на сайті 4 березня 2025 р.)