Визначення наслідків забруднення навколишнього середовища в місцях, де відбулися бойові дії, на умови проживання населення

Фахівцями лабораторії гігієни канцерогенних факторів та наноматеріалів Інституту виконується науково-дослідна робота «Визначення наслідків забруднення навколишнього середовища в місцях, де відбулися бойові дії, на умови проживання населення», термін виконання: 2024-2026 рр. В рамках виконання НДР за 2 роки проведений певний обсяг досліджень, що стосуються впливу військових дій на забруднення об’єктів довкілля канцерогенними речовинами.

Встановлено, що вибухові процеси та пожежі в результаті бойових дій є значним за своєю потужністю джерелом надходження токсичних речовин у навколишнє середовище, яке супроводжується утворенням канцерогенних поліциклічних ароматичних вуглеводнів (ПАВ) з подальшим поширенням забруднення на великі відстані від епіцентру пожежі чи вибуху, що зумовлює різке зростання забруднення ґрунтів. У місцях вибухів ракет і артилерійських снарядів концентрації бенз(а)пірену, який є основним представником канцерогенних ПАВ, перевищують гранично допустиму концентрацію у ґрунті у 5-22 рази, залежно від типу боєприпасу.

Проведені натурні дослідження показали, що під час вибуху ракети на поверхні ґрунту забруднена частина ґрунту переміщується на декілька десятків метрів від місця вибуху, що призводить до забруднення значної території канцерогенними речовинами (понад 8000 м² ). Водночас зона забруднення, яка утворюється після вибуху КАБу, в декілька разів більша за вищезазначену. Залежно від кількості вибухових речовин змінюється не тільки площа забруднення, а і концентрації токсичних речовин. Виявлено, що ґрунт після влучання КАБу більше забруднюється канцерогенними речовинами, ніж при влучанні ракети: після влучання КАБу вміст бенз(а)пірену у ґрунті перевищує ГДК майже у 23 рази, у випадку влучання ракети – до 3,5 раза.

Отримані дані досліджень свідчать, що концентрації ПАВ у пробах ґрунту залежать від потужності вибухових снарядів. Найвищі рівні забруднення спостерігалися у зонах вибухів фугасних авіабомб (КАБ) та у місцях розташування згорілої техніки, де сумарний вміст канцерогенних ПАВ (бенз(а)пірен, бенз(k)флуорантен, індено(1,2,3-cd)пірен, дибенз(a,h)антрацен) перевищував фонові значення у 10-40 разів.

Виявлено, що внаслідок процесу горіння військової техніки спостерігається значне локальне забруднення ґрунту ПАВ. Встановлено, що концентрації бенз(а)пірену у ґрунті безпосередньо біля згорілої техніки перевищують фонові рівні у 18-22 рази.

Показано, що ПАВ можуть надходити у водні екосистеми: концентрації ПАВ (бенз(b)флуорантену, бенз(k)флуорантену, хризену, флуорантену, пірену, антрацену) в мулових осадах поверхневих водойм у місцях бойових дій вище контрольних значень, а вода, відстояна з мулу, також містить значні концентрації ПАВ, що свідчить про негативний вплив бойових дій на навколишнє середовище.

У 2026 році дослідження за цією НДР тривають. Отримані попередні результати досліджень надані Спеціалізованій екологічній прокуратурі Офісу Генерального прокурора.

Завідувач лабораторії гігієни канцерогенних факторів та наноматеріалів,
д.мед.н. Віталій БАБІЙ

(дата опублікування на сайті: 11 березня 2026 р.)