Вплив забруднення атмосферного повітря на здоров’я людини

За ініціативи Європейського регіонального бюро ВООЗ організовано «Тиждень здоров’я», який проводиться з 11 по 15 травня 2020 року. Один із днів цього тижня присвячено здоровому довкіллю. Якість життя, стан здоров’я, можливість сталого розвитку і добробуту людини, залежить від якості довкілля, зокрема, якості атмосферного повітря. За даними ВООЗ встановлено, що 91% світового населення проживає у районах, де рівень забруднення атмосферного повітря перевищує допустимі рівні, а дев’ять з десяти людей дихають повітрям з високими концентраціями забруднюючих речовин [ВООЗ, 2018].

Слід зазначити, що в теперішній час у спалах коронавірусної інфекції COVID-19 забруднення повітря може ускладнювати перебіг захворювання. Загальновідомо, що автотранспорт є одним з найвагоміших забруднювачів атмосферного повітря багатьох країн світу, у т.ч. й в Україні. До основних забрудників відносяться тверді частинки пилу (PM10 і РМ2.5), двоокис азоту (NO₂) і двоокис сірки (SO₂), вуглеводні (С_nН_m), альдегіди (R-СНО), оксид вуглецю (СО), важкі метали (арсен, кадмій, нікель, ртуть), формальдегід (CH₂O), пил недіфферінційований за складом, бензпірен (С₂₀Н₁₂).

Викиди автотранспортних засобів особливо небезпечні тому, що здійснюються в безпосередній близькості від тротуарів у зоні активного пішохідного руху (для міст та сіл) та впродовж трас (зелені зони доріг). .

Найбільша кількість токсичних речовин виділяється за перемінних режимів роботи двигуна, зокрема під час пуску й зупинки, а також під час роботи в холостому режимі.

Тому, в містах максимальна концентрація токсичних речовин спостерігається на перехрестях та біля світлофорів. При цьому, близько 50% викидів автотранспорту в межах міста припадає на траси з малою швидкістю руху і менше 25% – на швидкісній трасі.

Наразі, державою розробляються та впроваджуються управлінські заходи щодо зменшення інгаляційного впливу автотранспорту на здоров’я населення за рахунок:

траси з малою швидкістю руху і менше – на швидкісній трасі.
переведення транспортних та інших пересувних засобів і установок на менш токсичні види палива;
раціонального планування та забудови населених пунктів з дотриманням нормативно визначеної відстані до транспортних шляхів;.
виведення з густонаселених житлових кварталів за межі міста транспортних підприємств вантажного транзитного автомобільного транспорту;
обмеження в’їзду автомобільного транспорту та інших транспортних засобів та установок у сельбищні, курортні, лікувально-оздоровчі, рекреаційні та природно-заповідні зони, місця масового відпочинку та туризму;
запровадження часового обмеження руху автомобілів, призначених для перевезення вантажів;
поліпшення стану утримання транспортних шляхів і вуличного покриття; впровадження в містах автоматизованих систем регулювання дорожнього руху;
впровадження та вдосконалення діяльності контрольно-регулювальних і діагностичних пунктів та комплексних систем перевірки нормативів екологічної безпеки транспортних та інших пересувних засобів і установок.

Відомо, що здоров’я людини на 60% і більше залежить від способу життя (їжа, режим харчування, фізична активність, рівень стресу, шкідливі звички). Тому кожна людина може самостійно зменшувати вплив забруднення атмосферного повітря на здоров’я, дотримуючись наступних рекомендацій:

ширше застосовувати в у побуті та на робочих місцях системи кондиціонування та очищення повітря з регулярним очищенням фільтрів не рідше ніж 1 раз в сезон використання;
використовувати в автомобілі функцію подачі переробленого повітря, замість повітряного клапана, який подає повітря ззовні;
не займайтись пробіжками і тренуваннями на тротуарах поблизу проїжджої частини;
не гуляти з дітьми поблизу автомогістралей;
вживати якомога більше рідини (2-3 л на день для дорослих);
включати у раціон харчування більшу кількість овочів та фруктів.

Співробітники лабораторії якості повітря ДУ «ІГЗ ім. О.М. Марзєєва НАМНУ»