Лабораторія якості повітря

Лабораторію було створено у 1931 р. У різні роки її очолювали – В.А. Яковенко, Д.М. Калюжний, Ю.Д. Думанський, К.В. Григор’єва, В.Є. Присяжнюк.

Керівник – д. мед. н., проф. Турос Олена Ігорівна (ORCID: https://orcid.org/0000-0002-0128-1647).
Тел.: +38(044)292-13-67, +38(044)292-14-47; e-mail : eturos@gmail.com

Послуги лабораторії якості повітря

Інформаційні матеріали лабораторії якості повітря

Основні напрямки наукової діяльності:

• Гігієнічна оцінка забруднення повітря;
• Визначення вмісту забруднюючих речовин в атмосферному повітрі, повітрі приміщень і робочої зони та викидах промислових підприємств;
• Розробка гігієнічних нормативів, правил, стандартів, методів вимірювання забруднюючих речовин у повітрі;
• Оцінка ризику для здоров’я населення від небезпечної дії забрудненого повітря;
• Методичне забезпечення та проведення інвентаризації джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферу; оформлення документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів;
• Наукове обґрунтування розмірів санітарно-захисних зон для проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи;
• Гігієнічна оцінка біологічного забруднення атмосферного повітря пилком аероалергенів;
• Адаптація молекулярно-генетичних методів для визначення генетичної схильності населення, що проживає в зонах ризику, обумовленого забрудненням повітря;
• Визначення генетично модифікованих організмів у продуктах харчування, біологічних домішках та лікарських засобах.

Найвагоміші наукові досягнення:

• Розроблено наукові підходи до удосконалення системи оцінки якості повітря на основі оцінки ризику для здоров’я населення;
• Обґрунтовано методичні підходи до використання інноваційних систем моделювання забруднення атмосферного повітря стаціонарними та пересувними джерелами викидів;
• Удосконалено методи визначення та критерії гігієнічної оцінки хімічного та біологічного забруднення атмосферного повітря, повітря приміщень житлових та громадських будівель;
• Обґрунтовано методичні засади розрахунку економічної оцінки соціальних втрат та збитків здоров’ю населення, яке проживає в зонах неприйнятного аерогенного ризику;
• Обґрунтовано критерії безпеки для здоров’я населення впливу пилкових алергенів атмосферного повітря;
• Науково обґрунтовано інформаційно-аналітичну систему гігієнічної оцінки якості повітря для реалізації програм стійкого розвитку на локальному та національному рівнях.