Регламентування медико-санітарних критеріїв безпечного для здоров’я населення використання добрив при відновленні ґрунтів

Ґрунт є одним з найважливіших елементів біосфери, який визначає умови проживання людини. Це – універсальний біологічний фільтр і нейтралізатор багатьох видів антропічних забруднень.

Ґрунт є не лише засобом для сільськогосподарського виробництва, він – основа екосистеми, яка робить сільське господарство взагалі можливим, тому здорове біорізноманіття ґрунтів є критично важливим для їх родючості, вологості, якості поверхневих вод та стійкості клімату – передумов для стабільного сільського господарства. В Україні нараховують понад 38 типів ґрунтів, з яких найродючіші чорноземи.

Війна завдала значної шкоди ґрунтам, зокрема – сільськогосподарським землям, які займають практично 70 % загального земельного фонду країни, з них 78,9 % орні землі. До повномасштабного вторгнення рівень розораності земель в Україні сягав 53 %, що є одним з найвищих показників у світі.

За оцінками Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН, за час війни в Україні суттєво здеградованих сільськогосподарських земель побільшало на 13 %. Значний відсоток перебуває під загрозою деградації. Через війну сотні гектарів земельного фонду України засмічені відходами, забруднені шкідливими речовинами включно із важкими металами, які вивільнюються при детонуванні та завдають пошкодження структури ґрунтового покриву. Зважаючи на актуальність проблеми в лабораторії гігієни ґрунту та відходів ДУ «ІГЗ НАМНУ» виконується науково-дослідна робота «Обґрунтування санітарно-епідеміологічних критеріїв безпечного для здоров’я населення використання добрив при відновленні ґрунтів відповідно до вимог Євросоюзу» (№ держреєстрації 0123U104619).

За результатами наукових досліджень з оцінки показників різних видів добрив і особливостей їх впливу на ґрунт встановлено, що за всіма ознаками органічні удобрювальні матеріали (органічні, органо-мінеральні добрива та органічні поліпшувачі ґрунту) є більш прийнятними для завдань відновлення порушених ґрунтів і у перспективі повинні замінити традиційні мінеральні добрива та захистити довкілля. Використання органічних удобрювальних матеріалів сприяє відновленню структури ґрунтів, протидіє їх виснаженню і хімічному забрудненню, відновлює родючість. Рециклінг органічних матеріалів у ґрунт вважається у більшості випадків найкращим екологічним підходом, що дає змогу замикати колообіги природних поживних речовин та вуглецю. Органічні матеріали які є цінним джерелом органічних речовин сприяють водонасиченню ґрунтів, полегшують механічну обробку та стійкість ґрунту до ерозії тощо. План дій з розвитку циркулярної економіки Європейської Комісії максимально стимулює використання органічних добрив в сільському господарстві ЄС. Передбачається, що добрива з перероблених органічних відходів становитимуть 30 % від усіх добрив в ЄС найближчим часом.

В контексті післявоєнного відновлення агроландшафтів України особливе значення мають властивості добрив не лише як джерела живлення, але і як детоксикаційних агентів. Органічні та органо-мінеральні препарати здатні зв’язувати токсичні сполуки, зменшувати їх мобільність у ґрунті та сприяти відновленню гумусного шару. Узагальнені дані токсикометрії підтверджують, що досліджувані органічні та органо-мінеральні добрива є екологічно безпечними та придатними для використання у системах сталого землеробства України, забезпечуючи як агрохімічний, так і ремедіаційний ефект, що робить їх ключовим елементом стратегії відновлення родючості ґрунтів у післявоєнний період.

Отже, органічні удобрювальні матеріали більш ефективні для відновлення структури та гумусного балансу ґрунту, проте супроводжуються вищими мікробіологічними та біоакумуляційними ризиками. Органо-мінеральні добрива забезпечують стабільніший токсикологічний профіль, знижують ризик нітратної інтоксикації та сприяють підвищенню мінерального обміну у тварин. З огляду на вищезазначене, оптимальною стратегією є поєднане використання органічних і органо-мінеральних добрив з контролем їх складу та регіональної адаптації, що забезпечить як екологічну безпеку, так і ефективне відновлення родючості ґрунтів у післявоєнний період.

До органічних добрив відносять органічні сполуки тваринного, рослинного, промислового та побутового походження, що володіють різним ступенем розкладання. Більша частина органічних матеріалів, що є основною сировиною для отримання добрив, є біовідходами. Тож використання органічних удобрювальних матеріалів одночасно вирішуватиме й питання стосовно утилізації цих відходів. Отже, використання органічних і органо-мінеральних добрив та сумішей покращення ґрунту піде на користь як навколишньому середовищу, так і сільському господарству, оскільки покращення якості ґрунту сприятиме покращенню умов для росту рослин та поживній цінності сільгоспкультур, підвищенню врожайності на довготривалій постійній основі.

За наявності багатьох видів органічних відходів, придатних до використання в якості сировини для отримання добрив, існує необхідність чіткої регламентації як самих первинних сировинних матеріалів за видами і складом, так і вимог до технологічних підходів їх переробки (обробки), що в кінцевому продукті визначатиме його чіткі основні фізико-хімічні показники та якість.

Згідно з Європейськими вимогами Сьомою програмою дій з охорони довкілля (2014-2020 рр.) передбачено: вимоги обов’язкових правових рамок з питань охорони ґрунтів та встановлення загальноєвропейського нормативу щодо вмісту шкідливих речовин у добрива при контролі їх обігу. Імплементуючи норми законодавства ЄС, Україна впроваджує відповідні підходи. З усіх характерологічних ознак ймовірного негативного впливу органічних удобрювальних матеріалів при їх використанні обов’язковій регламентації підлягають кількісні показники вмісту органічного вуглецю (С_org), основних поживних речовин (N, P₂O₅ та K₂O), забруднюючих речовин (Сd, Cr (IV), Hg, Ni, Pb, As, C₂H₅N₃O₂, Cu і Zn) та патогенів (Salmonela spp., Excherichia coli або Enterococcaceae), що забезпечить відсутність понаднормативного забруднення ґрунтів та перевищень нормативних показників у вирощуваній сільгосппродукції. В контексті цього фахівцями лабораторії розробляється вітчизняний нормативний документ щодо вмісту шкідливих речовин у добривах відповідно до Регламенту (ЄС) Європарламенту та Ради №2019/1009 від 05.06.2019 р.

В умовах післявоєнного забруднення українських агроландшафтів органічні та органо-мінеральні добрива, які відповідатимуть встановленим нормативним показникам, виконуватимуть подвійну функцію: забезпечення рослини елементами живлення та сприяння детоксикації ґрунтів завдяки вмісту природних сорбентів.

Завідувач лабораторії гігієни ґрунту та відходів,
д. мед. н. Валерій СТАНКЕВИЧ

ДУ «Інститут громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва НАМН України»

(дата опублікування на сайті: 11 березня 2026 р.)