«Перспективи розвитку Інституту громадського здоров’я  ім. О.М.Марзєєва
Національної академії медичних наук України»

Програма кандидата на посаду директора Інституту
проф. Шкробанця І.Д.

Шановні колеги!

Вдячний Вченій раді Державної установи «Інститут громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва НАМН України» за рішення висунути мене кандидатом на посаду директора нашого Інституту. Для мене це кредит довіри та велика честь і відповідальність перед кожним співробітником нашого Інституту та Національною академією медичних наук України.

Моя передвиборча програма базується на глибокій повазі до наукових традицій нашої установи, але разом із тим – на усвідомленому баченні викликів сьогодення і майбутнього.

1. Стратегічне бачення.

Інститут громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва має усі передумови, щоб бути національним лідером у сфері громадського здоров’я у якості провідної науково-аналітичної платформи в Україні, яка не тільки досліджує, а й на науково-обґрунтованих засадах формує державну політику у сфері охорони здоров’я населення, забезпечує науковий супровід розробки та втілення рішень державного рівня у сфері громадського здоров’я. Зокрема, в якості координатора на рівні Національної академії медичних наук України із зазначених питань.

Ми маємо повернути собі статус головної дорадчої наукової установи Міністерства охорони здоров’я України у сфері громадського здоров’я. Ми повинні підтримувати та посилювати статус наукової установи, до висновків якої дослухаються держава, громади й міжнародні партнери.

Ми повинні активно брати участь у розробці державних програм з профілактики, екологічного захисту, вакцинації, медичної освіти. Саме стратегія, що викладена у підходах «Здоров’я у всіх політиках» і «Єдине здоров’я» і направлена на збільшення ролі Інституту громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва в державній системі охорони здоров’я, дозволить зберегти та розвинути існуючі напрямки діяльності Інституту.

2. Профілактична медицина.

Інститут громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва – науковий лідер профілактичної медицини в країні, активний учасник наукового супроводу розробки стратегії вирішення демографічної кризи в післявоєнній Україні.

У центрі уваги має бути людина, зокрема, нова культура здорового способу життя як важливий складник збереження та примноження трудового потенціалу країни. Розв’язання проблеми демографічної кризи, спричиненої війною проти України, неможливо без посилення профілактичної медицини.

Наша головна місія – не лікувати наслідки, а запобігати хворобам. Тому важливо перейти від вузько-медичного підходу до системи міжсекторальної профілактики.

Ми маємо стати провідником здорового способу життя в Україні. В цьому напрямку мають працювати усі лабораторії нашого інституту, проте особливе значення мають відігравати Лабораторії Безпекових стратегій; Безпеки життєдіяльності дитячого населення; Соціальних детермінант; Гігієни харчування.

Інститут громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва повинен ініціювати Національну програму «Культура здоров’я», яка включатиме

• освітні кампанії на рівні держави, в громадах та школах;
• медіа-проєкти та соціальний маркетинг;
• пілотні моделі «здорових громад» у регіонах;
• активну популяризацію профілактичної медицини, психічного здоров’я, активного довголіття.

3. Розвиток науки, міжнародна співпраця та інновації – мультидисциплінарні дослідження, відкритість, міжнародні проєкти.

Високо цінуючи наукові традиції та здобутки Інституту за напрямком науково-практичної та науково-освітньої діяльності, висловлюю повагу та вдячність науковим співробітникам. Впевнений, що завдання керівника – це забезпечення усілякої підтримки подальшого розвитку існуючих наукових напрямків нашого Інституту, збереження наукового кадрового потенціалу та вдосконалення матеріальної бази.

Проте наука в галузі громадського здоров’я додатково потребує нових підходів:

• посилити міждисциплінарність при використанні підходу «Єдине здоров’я» (об’єднувати медиків, екологів, соціологів, урбаністів, айтішників тощо);
• відкрити Інститут для молодих дослідників і аспірантів (проваджувати конкурси, стипендії, стажування);
• розширити міжнародну присутність (брати активну участь в програмах: Horizon Europe, Erasmus+, WHO Collaborating Centres);
• запровадити систему наукового моніторингу здоров’я населення на основі відкритих даних та GIS-технологій;
• створити лабораторію інформаційної гігієни в медичній галузі;
• створити лабораторію «цифрового громадського здоров’я», яка візьме на себе функції мультидисциплінарної науково-практичної платформи для аналізу Big Data, поведінкових досліджень, аналізу та прогнозування ризиків та стратегій громадського здоров’я. Вона зможе об’єднати знання в галузях: медицини, епідеміології, ІТ-технологій, біостатистики, соціології, інженерії.

Необхідність застосування цифрових технологій для прогнозування, попередження та моніторингу ризиків для здоров’я населення, а також для підтримки управлінських рішень у сфері охорони здоров’я – є обґрунтуванням для створення Лабораторії «цифрового громадського здоров’я».

Основні завдання такої лабораторії:

• Моніторинг громадського здоров’я в реальному часі (використання big data (тобто величезних обсягів даних) з різних джерел: медичних, екологічних, соціальних; інтеграція даних із систем eHealth, лабораторій, держслужб).
• Цифрова аналітика і моделювання (створення аналітичних панелей та алгоритмів для прогнозування епідемій, виявлення соціально значущих тенденцій; використання штучного інтелекту для обробки великих обсягів даних).
• Підтримка прийняття рішень (розробка рекомендацій для МОЗ, НСЗУ, місцевої влади; оцінка ефективності інтервенцій у громадське здоров’я).
• Освіта та комунікація (створення цифрових продуктів для просвіти населення; розробка мобільних додатків, чат-ботів для поведінкових змін у сфері здоров’я).
• Міжнародна співпраця (участь у глобальних цифрових ініціативах (наприклад, Digital Health Flagship WHO, EU4Health); грантові дослідження у межах програм: Horizon Europe, USAID, UNDP, UNICEF тощо).

Приклади можливих розробок Лабораторії «цифрового громадського здоров’я»:

• Цифрові карти рівня забруднення повітря та його впливу на рівень захворюваності.
• Платформи для аналізу вакцинації в регіонах.
• Мобільний додаток для самодіагностики та навігації в системі охорони здоров’я.
• Програми запобігання захворюванням серед вразливих груп (діти, люди з хронічними хворобами тощо).

Мультидисциплінарні та міжнародні проєкти стануть основою поповнення та розширення спектру наукових напрямків Інституту для залучення молодих вчених, яким ми повинні дати шанс реалізувати свій потенціал в Україні, а не за її межами.

Фахівці Інституту будуть:

• активно залучені до всіх робочих груп щодо Планів відновлення України, які створюються під егідою Президента України;
• входити до складу комісій РНБО (біобезпека та екологічна безпека);
• співпрацювати з органами виконавчої влади (МОЗ, МВС, Міндовкілля, Міноборони, Мінрозвитку та ін.).

Ми відкриті світові й саме тому, незважаючи на те, що вже маємо номінованих експертів в МАГАТЕ, ВООЗ, Європейському об’єднаному дослідницькому центрі, будемо нарощувати експертний потенціал установи.

Інноваційні підходи можуть бути джерелом додаткових фінансових надходжень в Інститут на засадах грантів, державних замовлень та госп. договірних тематик.

4. Екологічна безпека та здоров’я довкілля – пріоритет № 1 для післявоєнної України.

Війна в України викликала масштабні екологічні загрози через забруднення довкілля та сфери життєдіяльності, руйнування санітарної інфраструктури тощо.

Пропоную:

•  Посилити діяльність наших лабораторій, які займаються проблемами екологічної безпеки під час війни, серед них: Лабораторія якості повітря; Лабораторія ґрунту та відходів; Лабораторія гігієни природних, питних вод; Лабораторії радіаційного моніторингу та радіаційного захисту; Лабораторія безпеки поверхневих вод; Лабораторія канцерогенних речовин та наноматеріалів; Лабораторія біоцидів та токсикології; Лабораторія санітарної мікробіології та дезінфектологія; Лабораторія гігієни планування та забудови населених місць; Лабораторія фізичних факторів; Лабораторія соціальних детермінант здоров’я; Лабораторія епідеміології НІЗ та медичної інформатики; Лабораторія контролю якості і безпеки продукції. 
• Створити мобільну лабораторію екологічного моніторингу постраждалих територій.
• Ініціювати загальнонаціональну оцінку збитків війни для здоров’я населення.
• Активно співпрацювати з Міндовкіллям, міжнародними організаціями (UNEP, WHO, UNICEF, RASK).

Інститут має стати науковим центром екологічної гігієни післявоєнного відновлення.

5. Сучасне управління та цифровізація.

Ми проведемо аудит ресурсів і процесів, обов’язково будемо розвивати електронний документообіг, автоматизацію адміністративної роботи. Мета – звільнити фахівців від рутинної паперової роботи й спрямувати зусилля на науку та практику. Сильна управлінська модель – це прозорість, ефективність, цифровізація.

Вважаю за можливе та необхідне:

• Запровадити сучасну прозору систему оцінки ефективності лабораторій, відділів і науковців.
• Перевести ключові управлінські процеси в цифровий формат (електронні звіти, внутрішня CRM-система).
• Забезпечити процес оновлення лабораторної бази, залучення грантів, спонсорських програм, державно-приватного партнерства.

6. Відкритість і взаємодія з суспільством.

Інститут має бути не «науковою фортецею», а публічним хабом здоров’я для всієї країни.

Інститут повинен підтримувати діалог з населенням. Я впевнений, що в наших з вами силах забезпечити:

• Проведення щорічних Форумів громадського здоров’я.
• Відкритий доступ до результатів наших досліджень.
• Організацію освітніх заходів, лекцій, тренінгів для громадян, лікарів, управлінців, зокрема, і за системою безперервного професійного розвитку медиків.
• Створення відкритої онлайн бібліотеки наукових публікацій Інституту.
• Діяльність YouTube-каналу «Громадське здоров’я», що матиме метою системну популяризацію Національної академії медичних наук України та підвищення обізнаності населення щодо принципів громадського здоров’я, формування культури здорового способу життя, запобігання хворобам, збереження фізичного та психічного добробуту населення.

7. Збереження колективу і гідна праця. Людський капітал – головна цінність Інституту.

Я знаю, що головна цінність Інституту – це люди. Тому особлива увага буде приділена:

• Збереженню досвідчених науковців, мотивації молодих кадрів.
• Створенню комфортного робочого середовища.
• Програмам підвищення кваліфікації та міжнародних стажувань.
• Створенню стратегії наступництва кадрів, щоб Інститут завжди мав майбутнє.

Я публічно зобов’язуюсь:

• Зберегти науковий потенціал Інституту.
• Не допустити звільнень працівників, окрім за власним бажанням.
• Створити умови для професійної самореалізації.
• Покращити умови праці через оновлення інфраструктури.
• Забезпечити підвищення заробітної плати, орієнтуючись на реальні джерела зростання доходів (держзамовлення, гранти, проєкти).

Колектив Інституту – це не “кадровий ресурс”, а люди, які створюють майбутнє науки та держави.

8. Фінансова стабільність Інституту – фундамент майбутнього.

Окремо наголошую на важливості розвитку фінансової самостійності Інституту. Для успішного функціонування, розвитку науки, гідної оплати праці співробітників та збереження кадрового потенціалу Інституту потрібна стійка, прогнозована та диверсифікована модель фінансування.

Наше завдання – це подальший розвиток та вдосконалення багатоканальної системи фінансування, що включатиме такі основні джерела:

• Державне фінансування (бюджетне):
  • Основне джерело фінансування фундаментальних та прикладних досліджень, базової діяльності та збереження кадрового складу.
  • Постійна робота з профільними міністерствами (МОЗ, МОН, Мінфін) та Верховною Радою щодо підвищення прозорості й обґрунтованості бюджетних запитів.
  • Обґрунтування фінансування з урахуванням нових викликів: післявоєнне відновлення, загрози поширення інфекційних та неінфекційних хвороб серед населення, демографічна криза.

• Госпрозрахункова діяльність (платні послуги):
  • Розвиток контрактних досліджень, екологічного та санітарного моніторингу, консалтингу в громадському здоров’ї, експертизи.
  • Надання платних послуг органам влади, бізнесу, громадам (моніторинг довкілля, оцінка ризиків для здоров’я, медико-соціальні дослідження, супровід програм здоров’я в громадах).
  • Пряме спрямування частини надходжень на доплати співробітникам, закупівлю обладнання, оновлення лабораторій.

• Співфінансування коштом Грантів і міжнародних програм:
  • Активна участь у проєктах: Horizon Europe, WHO, EU4Health, USAID, UNICEF, UNDP, фонд «Відродження», GIZ та ін.
  • Створення в Інституті проєктного офісу з написання грантових заявок.
  • Залучення міжнародних партнерів для фінансування: цифрових інновацій, екологічної безпеки, епідеміологічних досліджень, освіти та промоції здоров’я.

• Державні та муніципальні замовлення:
  • Участь у тендерах, конкурсах місцевих програм здоров’я (громадські бюджети, регіональні стратегії).
  • Виконання досліджень на замовлення обласних і міських департаментів охорони здоров’я, освіти, екології.
  • Партнерство з ОТГ (об’єднаними громадами) для побудови локальних моделей громадського здоров’я.

• Проєкти державно-приватного партнерства.
  Ініціювання спільних проєктів з приватним сектором у галузях:
  • біобезпеки;
  • харчової безпеки;
  • екології праці;
  • профілактичної медицини.
    
    Створення умов для інвестування бізнесом в дослідження, як частина ESG-стратегій (екологія, соціальна відповідальність, управління).

• Освітня діяльність:
  • Розвиток платних курсів підвищення кваліфікації, навчальних програм, шкіл громадського здоров’я.
  • Навчання представників місцевої влади, освітян, працівників соціального сектору з питань профілактики, гігієни, комунікацій.

Очікувані результати від багатоканального фінансування:

• Підвищення стабільності та передбачуваності фінансування на роки вперед.
• Гарантії збереження колективу та підтримки соціальних зобов’язань.
• Зростання заробітної плати, премій та можливостей самореалізації.

Ми стоїмо на порозі нового етапу в житті Національної академії медичних наук України. Перед нами – шанс не лише зберегти Інститут громадського здоров’я імені О.М. Марзєєва НАМН України, а повернути йому значення наукового лідера профілактичної медицини в країні, визнання головної наукової установи в системі громадського здоров’я України. «Життя та робота в середовищі, яке сприятиме зміцненню здоров’я населення» – ось головний лозунг нашої установи. Разом ми зможемо це втілити, тому що наш Інститут – це місце, де кожен співробітник – цінність. Працюймо разом на благо людей і науки!

Дякую за увагу та довіру.

(дата опублікування на сайті 7 липня 2025 р.)