За всі ці роки відбувалися трансформації: змінювалися назви лабораторій, створювалися відділи та підрозділи, але не змінювалися цілі, означені ще Марзєєвим –

Лабораторію створено у 1949 р. як науково-дослідний центр і мав назву «Відділ шкільної гігієни».

У 60-ті роки перейменовано у відділ гігієни дітей та підлітків. У 1949-1955 рр. відділ очолювала А.Г. Попович. У цей період здійснювалися наукові розробки, спрямовані на розв’язання питань будівництва й обладнання шкіл, обґрунтування фізіологічно оптимального режиму навчання і навчальних навантажень для школярів, створення сприятливих умов для їх фізичного розвитку, оздоровлення, гігієнічного виховання. 

← Перша завідувачка відділу шкільної гігієни.

З 1956 р. відділ трансформувався у наукову лабораторію, яку очолила доктор медичних наук М.В. Крижанівська.

У цей період колектив активно розробляв проблему трудового навчання школярів та стан фізичного розвитку дітей у після воєнні роки.

У 1961 р. на чолі лабораторії стала д.м.н. Г.І. Яковенко.

В цей час в країні почався розвиток мережі санаторних шкіл та шкіл — інтернатів для дітей з відхиленнями в стані здоров’я, саме поряд з цим виникла потреба вивчити проблеми організації умов і режимів навчання даного контингенту дітей.

Наукові дослідження було спрямовано на розробку гігієнічних норм для експериментального будівництва міських шкіл великої місткості, а також сільських малокомплектних шкіл. Розроблялись оптимальні режими навчання дітей з 6-річного віку. Окремим напрямком наукової діяльності було гігієнічне вивчення професійного навчання у сільських профтехучилищах.

З 1981 р. лабораторією завідувала к.м.н. Г.М. Єременко. 

У цей час розвивається новий аспект досліджень – комплексне вивчення впливу факторів навколишнього середовища хімічної та фізичної природи на здоров`я дітей. 

Актуальним завданням стало встановлення рівня забруднення територій і приміщень дитячих закладів сполуками важких металів, їх вплив на здоров`я дітей. Подальшого розвитку набули дослідження психофізіологічного статусу школярів. 

Вперше в Україні розроблено і видано стандартизовані показники основних психофізіологічних функцій школярів віком 12-15 років.

 Після аварії на ЧАЕС було розроблено низку інструктивно-методичних документів, що регламентують умови та режими життєдіяльності дітей і підлітків на забруднених територіях, розроблено рекомендації з оздоровлення.

З 1992 р. по 2004 р. лабораторію очолювала д.м.н. Н.С. Полька. Найбільш вагомі досягнення – це наукові розробки, виконані в рамках Національної програми «Діти України».

Серед них – створення банку даних фізичного розвитку дітей дошкільного і шкільного віку (від 3 до 17 років), розробка гігієнічних критеріїв безпечного для здоров`я використання комп`ютерної техніки у навчально-виховних закладах, обґрунтування нових педагогічних технологій, програм, методів, режимів та термінів навчання дітей у різних типах загальноосвітніх закладів (зокрема, в гімназіях, ліцеях) у процесі модернізації освіти.

З 2004 р. лабораторією завідувала к.м.н. Н.Я Яцковська.

Гігієнічне обґрунтування використання друкованих та технічних засобів навчання, зокрема, персональних комп`ютерів, аудіо- і відеотехніки, а також інших товарів дитячого вжитку.

Комплексне вивчення впливу чинників внутрішнього середовища житлових, навчально-виховних, позашкільних та оздоровчих закладів на формування здоров`я дітей.

Розробка вікових стандартів психофізіологічного розвитку дітей для діагностики рівня психічного і фізичного розвитку дітей.

Гігієнічне обґрунтування вимог до створення оптимальних умов життєдіяльності та організації позашкільної діяльності у комп’ютерних клубах. 

У 2011 р. на чолі лабораторії стала д.м.н. А.Г. Платонова 

Пріоритетні дослідження у галузі безпеки життєдіяльності дитячого населення: 

– обґрунтовання гігієнічних вимог до використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчальній діяльності; 

– розробка прискорених методів оцінки безпеки дитячих виробів; 

– оцінка фізичного розвитку дошкільників впродовж століття; 

– безпека засобів навчання, передбачених реформою освіти «Нова українська школа»;

– оцінка фізичного розвитку підлітків під час воєнної агресії рф.

О.М. Марзєєв:
[«У повоєнний період, коли особливо треба було зміцнювати підірване війною та окупацією здоров’я дітей… важливі питання, як-от будівництво та обладнання шкіл, режим дня школярів, навчальні навантаження, фізичний розвиток, гігієнічне виховання… залишалися без науково-методичного керівництва…»]

Сьогодні цитата Олександра Микитовича з далекого 1949 року знов звучить актуально!

Перед науковцями знов встають проблеми післявоєнного відновлення держави та питання збереження та зміцнення здоров’я дітей, виснажене наслідками повномасштабної збройної агресії рф

А питання забезпечення життєдіяльності дітей входить до сфери наукової проблематики не тільки фахової лабораторії, а й лабораторії соціальних детермінант здоров’я населення, лабораторії епідеміології НІЗ та медичної інформатики, лабораторії гігієни харчування та безпечності харчової продукції лабораторії гігієни планування та забудови населених місць та ін.