Щодо ситуації з питним водопостачанням, зумовленої забрудненням води річки Сейм

Проблема якості питної води у воєнний час є особливо актуальною. Внаслідок бойових дій зростає ризик забруднення води водних джерел, знижується надійність водопостачання і погіршується доступ до питної води. Через руйнування систем централізованого водопостачання та водовідведення водопровідна питна вода може бути відсутня або являтися чинником зростання захворюваності та смертності людей.

В серпні 2024 р. за результатами моніторингу в Сумській області було виявлено забруднення води річки Сейм, що сталося на території росії. Результати поглиблених випробувань підтвердили відсутність у воді річки токсичних речовин та понаднормативні значення показників: епідемічної безпеки, органолептичних, заліза, марганцю та таких, що характеризують вміст органічних речовин. Протягом переміщення забрудненої води вздовж русла річки Сейм, а потім Десни, її склад поступово поліпшився. Очікується, що через кілька днів, коли забруднена вода річки Десна буде у питному водозаборі Деснянської водопровідної станції міста Києва, її склад дозволить з використанням удосконаленої фахівцями ПрАТ «АК «Київводоканал» технології обробки питної води, довести якість питної води до вимог Державних санітарних правил і норм «Показники безпечності та окремі показники якості питної води в умовах воєнного стану та надзвичайних ситуаціях іншого характеру» (ДСанПіН 2022 р.), затверджених наказом МОЗ України від 22.04.2022 р. № 683, зареєстрованим в Мін’юсті України 25.05.2022 р. № 564/37900.

Слід зазначити, що вимоги ДСанПіН 2022 р. за рядом санітарно-хімічних показників менш жорсткі, ніж вимоги ДСанПіН 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною», що в окремих випадках може негативно впливати на стан трубопроводів та побутової техніки, але гарантують безпечність питної води для здоров’я населення. До того ж в ДСанПіН 2022 р. вперше визначено порядок контролю якості питної води через можливість її забруднення зброєю масового ураження.

Отже, в умовах ведення бойових дій на території України водопровідну питну воду, виготовлену з поверхневої води водотоків та водосховищ, слід вважати водою негарантованої якості. Для мінімізації потенційних ризиків для здоров’я людей установи НАМНУ повинні мати альтернативу відповідній воді централізованої системи питного водопостачання.

У випадку відсутності доступу до якісного водопостачання рекомендується використовувати підземну воду свердловин, що пробурені на захищені водоносні горизонти. Отримувати таку воду можливо з особистої чи орендованої свердловини або згідно з договором щодо постачання питної води з підприємством питного водопостачання або харчової промисловості, діяльність яких пов’язана з виробництвом води питної якості (водопровідної, фасованої або призначеної для розливу в особисту тару споживачів).

Питна вода може доставлятись в герметичній тарі або в автоцистернах, цистернах чи інших транспортних ємностях, потім розливатись в особисту тару споживача, призначену для зберігання питної води. Забороняється розливати питну воду у ємність із залишками питної води або будь-якої рідини. Термін зберігання питної води в особистій тарі споживача не повинен перевищувати 24 години за умови її зберігання у чистій закритій тарі за температури від 5°C до 20°C в місцях, захищених від попадання прямих сонячних променів. Після закінчення терміну зберігання такої води її можна використовувати в якості технічної.

Лабораторія безпеки поверхневих вод ДУ «ІГЗ НАМНУ».

(дата опублікування на сайті 13 вересня 2024 р.)