Оновлено “Перелік речовин, продуктів, виробничих процесів, побутових та природних факторів, канцерогенних для людини”
Фахівцями ДУ «Інститут громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва НАМНУ», враховуючи необхідність гармонізації нормативно-законодавчої бази в сфері профілактичної медицини відповідно до вимог ЄС, здійснено аналіз сучасної вітчизняної бази щодо визначення канцерогенної небезпеки ризику забруднення навколишнього середовища для населення.
За результатами аналізу було оновлено Перелік речовин, продуктів, виробничих процесів, побутових та природних факторів, канцерогенних для людини (наказ МОЗ України від 20.06.22 р. № 1054), який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11 серпня 2022 року за № 910/38246.
За основу було взято класифікаційні характеристики Міжнародного Агентства з вивчення раку (МАВР), за якими наявні на сьогодні хімічні канцерогенні чинники поділяються на 4 групи за критерієм їх небезпеки для людини.
До першої групи включені речовини,виробничі процеси та природні фактори, які є безумовно канцерогенними для людини.
До другої групи включені речовини, які є ймовірно канцерогенними для людини, яка, у свою чергу, поділяється на дві підгрупи. До підгрупи 2А відносяться фактори з більшим ступенем доведеності ймовірної канцерогенності для людини, а до групи 2Б – можлива канцерогенність для людини.
До третьої групи включені фактори, які мають обмежені дані і не можуть на сьогодні бути класифікованими як канцерогенні для людини, але мають беззаперечні докази їхньої канцерогенної активності на тваринах.
До четвертої групи включені речовини, які не мають доказів небезпеки для людини.
На підставі даної класифікації МАВР розробляються національні стандарти і Україна не є винятком в цьому відношенні.
На розвиток цього документу розроблені методичні рекомендації щодо оцінки канцерогенних та неканцерогенних ризиків для людини від забруднення навколишнього середовища та умов життєдіяльності для населення.
У результаті аналізу вітчизняної бази гігієнічних нормативів допустимого вмісту канцерогенних речовин у повітряному середовищі (атмосферному повітрі населених місць та повітрі робочої зони) було визначено 130 речовин з наявними канцерогенними властивостями.
Встановлено, що за критерієм канцерогенного ризику діючі на сьогодні гігієнічні нормативи для більшості з речовин в атмосферному повітрі населених місць (30 із 44) не є безпечними і не відповідають вимогам ЄС та світових практик. Це також стосується 33 сполук, які пронормовані в повітрі робочої зони.
Для підвищення якості вітчизняних гігієнічних нормативів в Інституті здійснюються роботи з розрахунку дозо-ризикових залежностей для канцерогенних речовин як основи визначення ГДК для повітряного середовища за критерієм прийнятного ризику відповідно до вимог ЄС.
Подальші кроки в цьому напрямку дозволять підвищити ефективність забезпечення безпеки населення на сучасному рівні знань з урахуванням ризиків для здоров’я за впливу аерогенного хімічного навантаження. При цьому практичне впровадження на державному рівні методології оцінок ризику дозволить гармонізувати систему регулювання та контролю якості повітряного середовища до сучасних рекомендацій провідних міжнародних організацій країн ЄС та США.