Особливості опорно-рухового апарату дітей старшого дошкільного віку
Гозак С.В., Станкевич Т.В., Єлизарова О.Т., Парац А.М.
ДУ «Інститут громадського здоров’я ім. О. М. Марзєєва НАМН України»
З 2011 року в Україні законодавчо введене обов’язкове навчання дітей старшого дошкільного віку, розроблені навчальна програма і організаційні підходи до навчання дітей 5-річного віку. Рання, стрімка та інтенсивна підготовка дошкільнят до систематичного навчання, перевантаження навчальними заняттями переважно статичного характеру призводить до зростання захворюваності, перш за все за рахунок патології кістково-м’язової системи.
Нами був вивчений ортопедичний статус дошкільнят щодо особливостей постави та структури стопи, а також витривалість м’язів спини у дітей. Всього обстежено 159 вихованців старших груп дошкільних навчальних закладів (останній рік перед школою) – 86 хлопчиків та 73 дівчинки.
Дослідження виявило високу частку дітей з порушеннями постави: серед п’ятирічних дітей – 60,0 % ± 4,3 %, серед шестирічних – 80,8 % ± 4,2 %. Частка дівчаток 5-6 років з нормальною поставою менша у порівнянні з хлопчиками, особливо у 5-річному віці (відповідно 18,2 % ± 11,6 % та 45,0 % ± 11,1 %).
Щодо різних видів відхилень постави дітей від фізіологічної норми можна відмітити такі особливості. Серед дітей п’яти років крилоподібні лопатки має 45,4 % ± 15,0 % дівчаток та 35,0 % ± 10,7 % хлопчиків, серед шестирічних дітей – 40,0 % ± 8,9 % та 34,4 % ± 8,4 % відповідно.
Порушення постави у вигляді сутулості має 36,4 % ± 10,5 % дівчаток та 20,0 % ± 5,0 % хлопчиків 5 років, та 36,7 % ± 4,8 % дівчаток і 37,5 % ± 5,0 % хлопчиків 6 років.
Серед дівчаток 7 років частка дітей з сутулістю становить 50,0 % ± 7,7 %, сколіотичною поставою – 16,7 % ± 5,8 %, крилоподібними лопатками – 33,3 % ± 19,2 %. Серед хлопчиків цієї вікової груп и відповідно – сутулість у 33,4 % ± 9,6 % випадків, сколіотична постава – у 33,3 % ± 9,6 % випадків, крилоподібні лопатки – у 33,3 % ± 19,2 % дітей.
Дослідження особливостей структури стопи не виявило відмінностей між статевими групами в обстежених ДНЗ (p > 0,2). Серед дітей 5 років плоскостопість виявлена у 28,0 % ± 4,0 % випадків, 6 років – 17,1 % ± 3,6 %, 7 років – 36,4 % ± 3,1 %.
Зменшення частки дітей з плоскою стопою від 5-ти до 6-ти років є закономірним процесом, оскільки склепіння стопи формується саме до шестирічного віку. В той же час, збільшення частки дітей з плоскостопістю у віці від 6-ти до 7-ми років можливо свідчить про слабкість зв’язково-м’язового апарату стопи.
Відомо, що однією з передумов правильної постави є зміцнення м’язової системи. Встановлено, що лише 54,8 % ± 5,1 % обстежених дітей мають достатньо треновані м’язи спини.
Встановлено зв’язок показника утримання статичної пози та наявності гострих захворювань і функціональних розладів (p < 0,05), що свідчить про необхідність спеціальних фізичних вправ на зміцнення м’язового корсету. Результати проведених досліджень свідчать про незадовільний функціональний стан кістково-м’язової системи сучасних дошкільнят, а також вказують на відсутність ефективності фізичного виховання у реалізації завдання формування постави дітей.
З вищенаведеного бачимо, що проблема порушень кістково-м’язової системи потребує глибокого аналізу і впровадження профілактичних програм вже на дошкільному етапі життя дитини.
Віковий період від 6-ти до 7-ми років є критичним для формування сколіотичної постави та плоскостопості у дітей, що необхідно враховувати при розробці навчальних програм і педагогічних технологій як для старших груп ДНЗ, так і для перших класів загальноосвітніх навчальних закладів. Особливої уваги потребує фізичне виховання. як потенційно потужний засіб зміцнення кістково-м’язової системи для профілактики порушень опорно-рухового апарату.