«ОЦІНКА СОЦІАЛЬНИХ І ЕКОНОМІЧНИХ НАСЛІДКІВ
(ВПЛИВ НА ЗДОРОВ’Я) ЯК РЕЗУЛЬТАТ НЕРАЦІОНАЛЬНОГО ПОВОДЖЕННЯ З БІОЦИДАМИ»

Наслідком нераціонального використання дезінфекційних засобів (ДЗ) є загроза біологічній безпечності країни, створення умов для розвитку внутрішньолікарняних інфекцій (ВЛІ), загроза забруднення навколишнього середовища, виникнення професійних захворювань та алергій працівників, які контактують з ДЗ. Для реалізації даного завдання було обстежено 275 об’єктів.
Незважаючи на актуальність використання ДЗ, питанням професійної захворюваності, виникненню алергічних реакцій та отруєнь працівників, які контактують з ДЗ не проводиться. Ступінь забруднення ДЗ навколишнього середовища в Україні також статистично не реєструється.
Дослідивши стан українського законодавства щодо контролю за використанням біоцидів, можна зробити висновок, що головною метою правового регулювання є збереження здоров’я людини і охорона навколишнього природного середовища, яка превалює над економічним ефектом від застосування біоцидів.
Наведені дані свідчать про нераціональне використання біоцидів (дезінфікуючих засобів, антисептиків), що призводить до великих соціальних та економічних збитків в Україні.
В Україні лише 35% із зареєстрованих діючих речовин, що входять до складу деззасобів, пронормовані у повітрі робочої зони та атмосферному повітрі населених місць. Останнє не дозволяє забезпечити повноцінний нормативний захист осіб, що виконують дезінфекційні заходи у закладах охорони здоров’я, освітніх і оздоровчих закладах, осередках інфекційних хвороб, підприємствах харчової та переробної промисловості тощо.
В Україні відсутні нормативні документи, що дозволяють дослідницьким лабораторіям використовувати стандартні методи для об’єктивної оцінки специфічної дії ДЗ. Ключовим питанням є отримання об’єктивних даних стосовно специфічної дії існуючих та нових розроблених дезінфекційних засобів.
Відсутній належний моніторинг випадків алергічних реакцій, отруєнь та інших випадків професійної захворюваності у працівників від застосування ДЗ. Застосування ДЗ повинно запобігати виникненню та розповсюдженню як інфекційних хвороб, що викликаються патогенними мікроорганізмами, так і внутрішньолікарняних інфекцій (ВЛІ), харчових отруєнь, токсикоінфекцій та інших патологічних станів, зумовлених умовно-патогенною мікрофлорою.
Економічний збиток від ВЛІ величезний і складає у цивілізованих країнах 4,5 – 7,0 мільярдів доларів. Реєстрація ВЛІ та оцінка економічних збитків від них в Україні не проводяться, а лише теоретичний підрахунок збитків свідчить, що останні складають близько 323 млн. доларів. Враховуючи, що в МОЗ зафіксовано лише 4 600 випадків ВЛІ, то розрахункове середнє значення (19%) від загального числа становить 870 364 пацієнта. Для боротьби з ВЛІ, їх попередження необхідне раціональне використання методів і засобів неспецифічної профілактики, серед яких провідну роль відіграють дезінфектологічні технології, спрямовані на переривання епідемічного процесу на шляхах його розповсюдження, на усунення збудників із зовнішнього середовища.
В Україні нагальною є проблема створення та впровадження на державному рівні нової моделі організації епідеміологічного нагляду за ВЛІ, що відповідає рекомендаціям, розробленим у розвинутих країнах та ВООЗ.
Проблемі впливу антисептичних засобів на здоров’я медичного персоналу відділень приділяється набагато менше уваги, що сприяє алергізації медпрацівників і іноді, є основною причиною у зміні професії. Втрачати високопрофесійні медичні кадри через алергічні прояви представляється абсолютно нераціональним рішенням проблеми. Найбільш оптимальним рішенням нам представляється пошук найбільш ефективних антисептичних препаратів щодо ВЛІ і безпечних за своїм впливом на медичний персонал лікувально-профілактичних установ.
Позитивним кроком на шляху профілактики ВЛІ стало впровадження національних стандартів з дезінфекції та стерилізації виробів медичного призначення, гармонізованих з європейськими та міжнародними стандартами.
Багаторічними дослідженнями, проведених в Україні, було показано, що нераціональне використання біоцидів призводить до розвитку внутрішньолікарняних інфекцій, виникненню професійних захворювань, в тому числі алергічних проявів, виникнення загрози забруднення навколишнього середовища. Були обстежені багатопрофільні лікарні, підприємства громадського харчування, установи побутового обслуговування населення (275 об’єктів). Ці дані були відображені в публікаціях, наукових звітах, доповідях на наукових конференціях.
Слід зазначити загрозливу епідеміологічну ситуацію в Україні.
Захворюваність на вірусний гепатит А (ВГА) по медико-соціальним значенням і економічним збитком займає одне з провідних місць в інфекційній патології. За рівнем захворюваності ВГА Україна займає одне з перших місць серед країн Європи. На гострі кишкові інфекції, які викликані невстановленими збудниками, визначеними як харчові токсикоінфекції, хворіють щорічно понад 30 тис. Чоловік. У Києві в 2007 р захворюваність гострими кишковими інфекціями зросла на 42,8%, в т.ч. шигельоз – в 10 разів, на сальмонельоз – в 1,6 рази, на лептоспіроз – в 2 рази.
Моніторинг інфекційної захворюваності свідчить, що кожні 2-3 спалах кишкових інфекцій пов’язані з вживанням недоброякісної питної води.
Що стосується реєстрації внутрішньолікарняних інфекцій (ВЛІ), то в розвинених країнах вони реєструються: до 10% у госпіталізованих хворих, в країнах, що розвиваються їх кількість становить 25% і більше. В Україні до 2010 р реєструвалося менш ніж 4000 випадків ВЛІ в рік; в 2010-2012 рр. кількість зареєстрованих випадків ВЛІ збільшилася в два рази; в 2011 р – 7448 випадків ВЛІ.
Структура ВЛІ в Україні: хворі хірургічного профілю – 49,6%, новонароджені з гострими септическими інфекціями – 23,2%, породіллі з гострими септическими інфекціями – 16,2%, хворі з інфекціями сечовивідних шляхів – 5,6%, пацієнти з гострими кишковими інфекціями – 5,4%.
Внутрішньолікарняні штами мікроорганізмів характеризуються великою вірулентністю, полірезистентністю до дії антибіотиків, дезінфектантів. Число стійких до ДЗ штамів, виділених в ЛПУ, варіював від 3,6% до 18,2% в залежності від виду препарату.
Дослідження показали високу летальність, яка може становити при різних нозологічних формах ВЛІ від 14 до 58,6%, а в деяких випадках до 82,2%.
Офіційна статистика смертей МОЗ відсутня, розрахункова кількість летальних випадків становить 111716 осіб.
Аналіз динаміки мікробіологічних відхилень установах побутового обслуговування протягом 2008-2011 рр по умовно-патогенних мікроорганізмів за роками показав, що вони становили у 2008 році – 1,64%, в 2011 – 4,53%. Спектр був представлений як грампозитивними, так і грамнегативними мікроорганізмами. Причому перші зустрічалися у 65,7% випадків (р <0,05), грамнегативні – в 25,7%, дріжджоподібні гриби роду Candida – у 11,4% випадків.
Аналіз даних досліджень на харчових підприємствах показав, що в 2008 році наявність умовно-патогенних мікроорганізмів у пробах становило 5,44%; в 2009 р відхилень було 2,91%; в 2010 р в 4,83% проб виявлено умовно-патогенні мікроорганізми; в 2011 р кількість відхилень становила 8,87%. Оцінюючи результати можна констатувати, що протягом аналізованого періоду не виявлено позитивної динаміки поліпшення санітарно-епідемічного стану харчових підприємств.
Отримані результати свідчать про недостатню ефективність дезінфекційних заходів і можливості інфікування людей на даних об’єктах.
В Україні відсутні нормативні документи, які дозволяють досвідченим лабораторіям використовувати стандартні методи для об’єктивної оцінки специфічного дії біоцидів.
Невирішеним питанням залишається застосування біоцидів в закладах побутового обслуговування, ресторанного господарства, продовольчої торгівлі, що також потребує чіткого визначення, оскільки чинними документами не регламентовані ні групи дезінфікуючих препаратів, ні об’єкти дезінфекції, хоча ризик інфікування при отриманні послуг в закладах побутового обслуговування населення є високим.
З огляду на вищезазначене, наукові дослідження по обґрунтуванню ефективного застосування біоцидів в медицині, інших об’єктах обслуговування населення залишаються на сьогодні актуальними і потребують інтенсифікації, яка сприятиме їх впровадженню в систему громадського здоров’я.