Спільні з іноземними партнерами наукові теми досліджень, розробки та програми Інституту

Зміст сторінки

Участь у проєкті з питань глобального лабораторного лідерства (GLLP) (2022-2024) спільно з Представництвом ВООЗ в Україні
Участь у проєкті «Оцінка впливу соціального розмежування під час пандемії на фізичну активність та самопочуття населення» (2020-2024)
Участь у проєкті «Провести спільне дослідження розвитку та поширеності розладів харчової поведінки дітей в умовах стресу, викликаного війною в Україні» (2023)
Участь у розробці Національного плану заходів у сфері санітарно-епідемічного благополуччя як наступного кроку після Спільного зовнішнього оцінювання (СЗО) за підтримки ВООЗ (2022)
Участь у процесі Сумісного Зовнішнього Оцінювання, етапу самооцінки України (ВООЗ) (2021)
Участь у проєкті «Встановлення закономірностей забруднення атмосферного повітря зваженими частками пилу з діаметром до 10 мікрон» (2017-2019)
Участь у проєкті «Зміцнення потенціалу в галузі раціонального управління біоцидів (пестицидів і дезінфікуючих засобів), щоб зменшити вплив на населення в Україні» (2017-2018) за підтримки UNEP та ВООЗ
Участь у проєкті «Розвиток субрегіонального інституційного співробітництва у сфері охорони здоров’я для зміцнення спроможності та обміну інформацією для вирішення проблем впливу небезпечних хімікатів (ендокринних дизрапторів) на здоров’я в Білорусі та Україні» (2017-2018)
Участь у проєкті BELUGA (2017-2018)
Участь у проєкті IRINE (2017-2018)
Участь у Глобальному опитуванні підлітків щодо тютюнопаління (ГОПТ) (2017)
Участь у проєкті «Дослідження впливу українського законодавства щодо боротьби проти тютюну на смертність та захворюваність на серцево-судинні захворювання» (2017)
Участь у проєкті «Створення центру міждисциплінарних досліджень в галузі медицини праці та навколишнього середовища» (2012-2015)
Участь у проєкті з Глобальної оцінки та аналізу стану санітарії та питної води в Україні на 2013-2014 роки (GLAAS)
Участь у проєкті «Гігієнічна оцінка вживання мінерально-вітамінного комплексу VITACOR JUNIOR учнями гімназії» (жовтень 2012 – травень 2013)
Участь у проєкті «Шкільне середовище та респіраторне здоров’я дітей» (Project “School Environment and Respiratory Health of Children”, SEARCH II) (2010-2013)
Участь у проєкті «Оцінка величини радіаційного ризику працівників радонових лікарень та обґрунтування шляхів його зменшення» (2011-2013)
Участь у проєкті «Дозиметричний супровід досліджень стану бронхолегеневої системи осіб, що зазнають впливу радону-222 в повітрі житлових приміщень» (2012)
Участь у міжнародній програмі «Європа без тютюну» (2010-2012)
Участь у проєкті «Сприйняття радіаційних ризиків населенням України» (2009-2011)
Участь у проєкті Обґрунтування зменшення надходження природних радіонуклідів в організм людини та навколишнє середовище на уранових об’єктах (2007 – 2010)
Участь у проєкті «Наукове обґрунтування специфічної активності дезінфікуючих засобів виробництва компанії «Еколаб» (США-Німеччина)» (2009)
Участь у розробці «Методичних вказівок щодо визначення антимікробної активності дезінфікуючих засобів та антисептиків» (гармонізація зі стандартами ЄС)» (2008)

1. Участь у проєкті з питань глобального лабораторного лідерства (GLLP) (2022-2024) спільно з Представництвом ВООЗ в Україні

Консорціум складається з наступних суб’єктів: Асоціація лабораторій охорони здоров’я (APHL); Центри контролю та профілактики захворювань (CDC); Європейський центр профілактики та контролю захворювань (ECDC); Організація продовольства та сільського господарства (FAO); Всесвітня організація здоров’я тварин (OIE); Всесвітня організація охорони здоров’я (WHO).

Участь в робочих нарадах з підготовки впровадження Програми з глобального лабораторного лідерства в Україні. Обговорювались питання щодо відбору учасників програми, наставників та інструкторів. Детально проводилось обговорення змісту навчальної програми. Упродовж 2023 року проведено понад 7 робочих нарад в режимі on-line з обговорення програми навчання з питань глобального лабораторного лідерства, брали участь у відборі учасників від України та виконували функції наставників для учасників. Наставником програми GLLP відібрана завідувачка лабораторії санітарної мікробіології та дезінфектології, д.мед.н., професор Олена Сурмашева.

Участь у Програмі сприятиме залученню моделей міжсекторального партнерства до вирішення питань Всесвітньої програми лабораторного лідерства за напрямком «ЄДИНЕ ЗДОРОВ`Я».

2. Участь у проєкті «Оцінка впливу соціального розмежування під час пандемії на фізичну активність та самопочуття населення» (2020-2024)

Спільно з University of Surrey, Велика Британія проведено оцінку адаптації населення до умов тривалого соціального дистанціювання під час пандемії.

Завдання:

Оцінка фізичної активності (тип, інтенсивність та тривалість) людей в умовах вимушеного соціального дистанціювання, а також співвідношення фізичної активності та сидячої поведінки.
Оцінка рівня реактивної тривожності.
Визначення особливостей впливу фізичної активності на реактивну тривожність та зв’язок між рівнем тривожності та фізичною активністю.
Розробка заходів профілактики негативних наслідків соціальної ізоляції.

Проаналізовано 1370 анкет із 45 країн, які були отримані за допомогою поширення посилання на опитування у соціальних мережах і ще 625 анкет від учасників, які звернулись у медичні центри Великобританії з питань генетичного аналізу. Всього у дослідженні взяло участь 553 чоловіків і 1412 жінок старше 18 років (85,2% європейського походження). Виявлено, що 34,8% (n=704) учасників дослідження перебували на самоізоляції на момент дослідження. Тільки 76,5% (n=1549) респондентів дотримувались карантинних заходів, а 23,5% (n=476) не виконували умови карантину. Встановлено, що рівень ситуативної тривоги не залежав від виконання умов карантину (p > 0,7), але підвищувався при умові самоізоляції (p<0,05). Не визначено статистично достовірних відмінностей рівня фізичної активності між учасниками, які перебували/не перебували в самоізоляції (p>0,8), а також між тими, хто дотримувався і не дотримувався умов карантину (p>0,5). Регулярно проводились обговорення технічних та наукових питань щодо виконання проєкту на засіданнях робочих груп та конференціях, які організовував координатор від Університету Суррей на платформі ZOOM (https://surrey-ac.zoom.us). Було проведено 10 таких обговорень.

2023 рік:

Результати, отримані під час дослідження POSEIDON-PHACT стали підґрунтям планування рекомендацій для різних груп населення та виконавчих органів влади під час впровадження карантину. Під час планування майбутніх карантинних заходів було запропоновано звернути увагу на впровадження психологічної підтримки для вразливих груп населення та тих, хто знаходиться на самоізоляції, з залученням медичних працівників у процес розробки та впровадження заходів, а також дотримуватись адаптивності при впровадженні карантинних заходів з обов’язковим акцентом на проведенні інформаційних кампаній щодо важливості фізичної активності для підтримки хорошого психічного та фізичного здоров’я.

Отримані результати були оприлюднені на конференції, присвяченій Всесвітньому дню здоров’я 2023 та 75-річчю ВООЗ та отримали позитивний відгук від медичної спільноти. Тези доповіді були опубліковані в журналі Wiadomości lekarskie. Наразі закінчується підготовка статті. Упродовж року було проведено 5 робочих нарад в режимі on-line.

3. Участь у проєкті «Провести спільне дослідження розвитку та поширеності розладів харчової поведінки дітей в умовах стресу, викликаного війною в Україні» (2023)

спільно з Університетом Гельсінки, (Департамент харчових продуктів та харчування Гельсінського університету), Фінляндія. Розроблено стандартизовану згідно з міжнародними вимогами опитувальну анкету для батьків та опікунів дітей. З’ясовано, що військовий стрес має суттєвий вплив на харчову поведінку та зміни статури дітей та залежить від її місцеперебування в контексті воєнних подій. Порушення статури переважно пов’язані з порушенням харчової поведінки й лише 24,20% випадків пов’язані з недостатньою доступністю їжі. Встановлено, що більшість виявлених порушень харчової поведінки (53,85%) є короткочасною реакцією на стрес. Тривалі порушення (43,15%) можуть призвести до формування сталих нездорових харчових звичок. Отримані результати відкривають перспективи для подальших досліджень щодо визначення конкретних ризиків для здоров’я дітей, пов’язаних із порушенням харчової поведінки в контексті військового стресу. Напрацьований досвід також може бути використаний у подальших дослідженнях щодо розробки заходів корекції харчового раціону та рекомендацій для зменшення розладів харчової поведінки дітей шкільного віку під час війни чи інших надзвичайних ситуацій. Проведено 5 зустрічей в форматі Zoom, 2 спільні доповіді на конференціях, 2 публікації за темою.

4. Участь у розробці Національного плану заходів у сфері санітарно-епідемічного благополуччя як наступного кроку після Спільного зовнішнього оцінювання (СЗО) за підтримки ВООЗ (2022)

Участь у робочих нарадах з обговорення результатів СЗО та розробки Національного плану заходів у сфері санітарно-епідемічного благополуччя, як наступного кроку після Спільного зовнішнього оцінювання (СЗО).

5. Участь у процесі Сумісного Зовнішнього Оцінювання, етапу самооцінки України (ВООЗ) (2021)

За підтримкою ВООЗ, співробітники ДУ «Інститут громадського здоров’я імені О.М.Марзєєва НАМН України» працювали над етапом самооцінки процесу Сумісного Зовнішнього Оцінювання (СЗО), який націлений на оцінку спроможностей країни виявляти, запобігати та реагувати на всі надзвичайні ситуації у сфері громадського здоров’я будь-якого походження.

Брали участь у Сумісному Зовнішньому Оцінюванню впровадження спроможностей Міжнародних медико-санітарних правил (2005 р.) (ММСП) в Україні за наступними розділами ММСП:

Координація, комунікація та адвокація з питань ММСП;
Антимікробна резистентність;
Безпека харчових продуктів;
Біобезпека та біозахист;
Національна лабораторна мережа;
Людські ресурси;
Взаємодія між органами охорони здоров’я та органами безпеки;
Комунікація ризиків;
Хімічні загрози;
Пункти перетину;
Радіаційні загрози.

Упродовж року обговорення матеріалів проходило на засіданнях робочих груп (14-16 червня, 2-6 серпня, 29 листопада – 3 грудня 2021 р.), заповнення посібника СЗО та активну участь в інших відповідних активностях.

Упродовж терміну перебування міжнародних експертів СЗО в Україні було заплановано виїзні засідання, зокрема, 2 грудня 2021 року команда зовнішніх експертів відвідала ДУ «Інститут громадського здоров’я ім. О.М.Марзєєва НАМН України».

Отримано Подяку співробітникам Інституту від Бюро Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) в Україні за участь у процесі Сумісного Зовнішнього Оцінювання, етапу самооцінки країни, 30 березня – 1 жовтня 2021 року.

6. Участь у проєкті «Встановлення закономірностей забруднення атмосферного повітря зваженими частками пилу з діаметром до 10 мікрон» (2017-2019)

Спільно з Joint Research Center of EU (Ispra, Italy), що виконано в межах програми HORIZONT 2020, ERA-Planet. Дослідження виконане у межах програми HORIZONT 2020, ERA-Planet (науковий проєкт цільової програми наукових досліджень НАН України «Аерокосмічні спостереження довкілля» в інтересах сталого розвитку та безпеки як національний сегмент оцінки рівня забруднення повітря аерозольними твердими частинками пилу (РМ¹⁰/РМ ^2,5) та озону (О₃) за умов визначення масової концентрації відповідної речовини на стаціонарному посту моніторингу РМ¹⁰ та РМ^2,5 та О₃ за допомогою мобільної медико-екологічної лабораторії. Доведено, що матеріали вимірювань та результати можуть використовуватися для визначення відповідних ризиків для здоров’я людини й створення інформаційних попереджень Міністерством охорони здоров’я України, Міністерством екології та охорони навколишнього середовища (щодо небезпеки існуючого рівня забруднення об’єктів довкілля промисловими викидами та автотранспортом), КМДА, органами місцевого самоврядування.

7. Участь у проєкті «Зміцнення потенціалу в галузі раціонального управління біоцидів (пестицидів і дезінфікуючих засобів), щоб зменшити вплив на населення в Україні» (2017-2018) за підтримки UNEP та ВООЗ

Основною метою було укріплення національного потенціалу України із забезпечення безпечного використання та виробництва окремих груп біоцидів, зокрема, пестицидів та дезінфікуючих засобів, упродовж їх життєвого циклу. В результаті виконання робіт підготовлено публікацію ситуаційного профілю з управління біоцидами «Національний огляд поточної ситуації з управління біоцидами (пестицидами та дезінфікуючими засобами) в Україні»; розроблено проєкт Національного плану дій щодо впровадження раціонального управління біоцидами; проведено одноденний семінар для обговорення Національного плану дій; з метою гармонізації національного законодавства з питань регулювання біоцидів з міжнародними угодами й відповідно до найкращих результатів практичного застосування, розроблено пропозиції щодо перегляду національного законодавства, що регулює управління біоцидами (пестицидами та дезінфектантами); вперше в Україні розроблено пропозиції щодо удосконалення збору та обміну інформацією, включаючи інформацію щодо загрози для навколишнього середовища та охорони здоров’я, класифікації та маркування (за допомогою on-line інформаційних джерел).

8. Участь у проєкті «Розвиток субрегіонального інституційного співробітництва у сфері охорони здоров’я для зміцнення спроможності та обміну інформацією для вирішення проблем впливу небезпечних хімікатів (ендокринних дизрапторів) на здоров’я в Білорусі та Україні» (2017-2018)

за підтримки ООН (ЮНЕП) та ВООЗ. За результатами у Національному огляді підсумовано відомості про розповсюдження, особливості дії ендокринних руйнівників на організм, найкращу світову практику регулювання ендокринних руйнівників у світі, поширення захворювань, які потенційно можуть бути спричиненими дією ендокринних руйнівників, нормативно-правову базу, яка регулює обіг ендокринних руйнівників в Україні; надано пропозиції щодо подальшого дослідження проблеми ендокринних руйнівників та їх регулювання в Україні.

9. Участь у проєкті BELUGA (2017-2018)

спільно з Каролінським Інститутом медицини довкілля (Stockholm, Sweden) щодо створення міжнародного наукового консорціуму з експертів Швеції, Естонії, Латвії, Литви, України, Білорусії та впровадження методик оцінки впливу забруднення повітря на здоров’я населення. Проведено оn-line-конференції для обговорення медико-екологічних проблем у Швеції, Литві, Латвії, Естонії, Білорусії та Україні щодо впливу забруднення повітря на здоров’я населення та досліджень в галузі екологічної епідеміології, пошуку спільних рішень щодо мінімізації впливу забруднення повітря стаціонарними та пересувними джерелами та шуму. Обговорювались питання розробки пріоритетів та індикаторів дослідження.

10. Участь у проєкті IRINE (2017-2018)

за підтримки Всесвітньої Організації алергологів, у межах якого було організовано та проведено семінар: «Harmonization of Pollen Identification (Гармонізація ідентифікації пилку)» за участі науково-дослідного інституту Імунології Нової Англії.

11. Участь у Глобальному опитуванні підлітків щодо тютюнопаління (ГОПТ) (2017)

спільно з Центрами з контролю і профілактики захворювань (CDC) (м. Атланта, США) – Лінда Антон (Офіс з контролю тютюнопаління і здоров’я, CDC). Проведено анкетування, збір матеріалів, обробка результатів.

12. Участь у проєкті «Дослідження впливу українського законодавства щодо боротьби проти тютюну на смертність та захворюваність на серцево-судинні захворювання» (2017)

за підтримки Європейського регіонального офісу ВООЗ, Данія, Копенгаген виконано дослідження впливу Законодавства України на реалізацію питань забезпечення стратегічного керівництва в інтересах здоров’я і благополуччя. Мета: вдосконалення бази даних для проведення громадських заходів з профілактики та боротьби з неінфекційними хворобами. Завдання: Оцінити вплив Законодавства України про боротьбу з тютюнопалінням на поширеність куріння у дорослих та захворюваність серцево-судинною патологією та смертність від неї. Проведено збір та обробка інформації щодо захворюваності, смертності від основних хронічних неінфекційних захворювань.

13. Участь у проєкті «Створення центру міждисциплінарних досліджень в галузі медицини праці та навколишнього середовища» (2012-2015)

спільно з Національними інститутами здоров’я, Міжнародним центром Фогарті (США), Центром Світового здоров’я, Іллінойським Університетом в Чикаго. Виконувались наступні кроки з реалізації завдань проєкту: участь у телеконференціях, проведено обговорення пріоритетних питань екологічної безпеки у частині впливу на здоров’я (методологічне забезпечення діяльності державних СЕС в частині впливу на здоров’я за напрямками, оцінка впливу антропогенно зміненого навколишнього природного середовища на здоров’я населення). Підготовлено звітні аналітичні та узагальнені матеріали відповідно до завдань проєкту та основні дані реалізації проєкту стосовно глобального впливу довкілля на здоров’я населення; обговорені пріоритетні питання екологічної безпеки з точки зору впливу на здоров’я. Проведено робочу нараду 29 травня 2013 р. з питань створення Інтердисциплінарного Центру Глобального впливу довкілля та професійних факторів на здоров’я в Україні, зроблено аналітичну доповідь «Гігієна навколишнього середовища в Україні: План дій з гігієни довкілля і політика у сфері наукових досліджень». У межах VІ Міжнародного форуму «Комплексне забезпечення лабораторій», 15-17 жовтня 2013 р. підготовлено та проведено круглі столи «Національний план дій з навколишнього середовища та здоров’я дітей» та «Оцінка ризику для здоров’я населення від забруднення атмосферного повітря». Обговорювались питання розробки Національного плану дій з навколишнього середовища та здоров’я дітей та екологічні питання на сучасному етапі розвитку суспільства.

Упродовж 2014 року фахівці установи брали участь у телеконференціях та робочих нарадах, підготовці звітних та аналітичних матеріалів про участь у реалізації проєкту, узагальненні матеріалів відповідно до завдань проєкту та основних даних реалізації проєкту стосовно глобального впливу довкілля на здоров’я населення та обговоренні пріоритетних питань екологічної безпеки впливу на здоров’я в межах круглого столу, розробки пропозицій до плану дій з навколишнього середовища та здоров’я дітей. На робочій нараді в лютому 2014 року брали участь в обговоренні питань діяльності Інтердисциплінарного Центру Глобального впливу довкілля та професійних факторів на здоров’я в Україні.

Брали участь в робочій нараді 19 червня 2014 року «Енергетична безпека та захист здоров’я людини» спільно з представниками Іллінойського Університету (США), Інституту медицини праці ім. Нофера (м. Лодзь, Польща), Інституту гігієни праці Сербії, Національного центру Рака Білорусі, підготовлено доповідь «Наукові підходи до гігієнічної оцінки електричних та теплових енергетичних об’єктів (електро- та тепло станції)» та «Наслідки енергетичної бідності (наприклад, недостатнє опалення або недостатньо палива для приготування їжі; забруднюючі речовини повітря в приміщенні). Наслідки для здоров’я матері та дитини», «Взаємозв’язок здоров’я дітей та якості повітря шкільних приміщень». 2 жовтня 2014 р. на науково-практичній конференції з міжнародною участю «Здоровье и окружающая среда», що проходив в Білорусі, м. Мінськ у «Науково-практичному центру гігієни» було зроблено доповіді стосовно форм впровадження оцінки ризику здоров’ю населення від забруднення атмосферного повітря в Україні, охорони здоров’я дітей та підлітків, організації навчального процесу в загальноосвітніх школах та гігієнічних аспектів щодо засобів навчальної діяльності в школах. Упродовж жовтня-листопада 2014 року в межах Міжнародного медичного форуму (жовтень, 2014) та Марзєєвських читань (жовтень 2014) підготовлено доповіді на теми «Проблеми збереження здоров’я дітей від впливу факторів довкілля під час отримання освіти», «Навколишнє середовище та діти: проблеми збереження здоров’я школярів», «Енергетична безпека та здоров’я населення». Обговорювались питання розробки Національного плану дій з навколишнього середовища та здоров’я дітей та екологічні питання на сучасному етапі розвитку суспільства. Упродовж року фахівці установи брали активну участь в скайп-конференціях та спільних засіданнях з обговорення та вдосконалення планування спільних наукових розробок з питань медичної екології, професійної медицини тощо.

Підготовлено до друку збірку наукових праць співробітників Інституту «Довкілля. Екологія. Здоров’я» (2014) за підтримки Іллінойського університету (США). Постійно на сторінках основних наукових видань з питань екології та гігієни в Україні (журнал «Довкілля та здоров’я») готуються матеріали до публікації, зокрема, присвячені проблемам збереження довкілля і здоров’я, порушенням стану здоров’я дітей внаслідок забруднення навколишнього середовища, кількісних оцінок ризику для здоров’я населення забруднення атмосферного повітря, обумовленого викидами промислових підприємств тощо. Проведено аналіз наукової літератури з питань енергетичної безпеки та здоров’я та визначено найбільш актуальні аспекти для вирішення в Україні на сучасному етапі розвитку промисловості.

Упродовж 2015 року в рамках створеного консорціуму (Інститути НАМН України – Інститут медицини праці, Інститут гігієни та медичної екології, Інститут педіатрії, акушерства та гінекології) було завершено виконання проєкту GEOHealth Hub за грантом Міжнародного Фонду Фогарті (Національні Інститути Здоров’я (США)), (2013-2015). У рамках діяльності цього Центру – участь в міжнародних нарадах з представниками ЄС та обговоренні питань майбутнього співробітництва. Розроблено та опубліковано наукові роботи. Постійно на сторінках основних наукових видань з питань екології та гігієни в Україні (журнал «Довкілля та здоров’я») готуються матеріали до публікації, зокрема, присвячені проблемам збереження довкілля і здоров’я, порушенням стану здоров’я населення внаслідок забруднення навколишнього середовища, кількісних оцінок ризику для здоров’я населення забруднення атмосферного повітря, обумовленого викидами промислових підприємств тощо.

Взято учать у підготовці наступних документів:

Проєкту Закону України «Про стратегічну екологічну політику», що розроблений з метою реалізації заходів з імплементації Директиви 2001/42/ЄС Європейського парламенту та Ради від 27.06.2001 р. про оцінку впливу окремих планів та програм на навколишнє середовище;
«Про внесення змін до Закону України «Про основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 року»;
Проєкту розпорядження КМУ «Про схвалення концепції реформування державної системи моніторингу довкілля»;
Проєкту наказу Міністерства екології та природних ресурсів України «Про затвердження Технологічних нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин із устаткування (установки) для виробництва вапна в обертових випалювальних печах, виробнича потужність яких перевищує 50 тонн на день, або в інших печах, виробнича потужність яких перевищує 50 тонн на день»;
Проєкту наказу Міністерства екології та природних ресурсів України «Про затвердження Технологічних нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин із устаткування (установки) для виробництва чавуну, продуктивність якого перевищує 2,5 тонни на годину»;
Проєкту наказу Міністерства екології та природних ресурсів України «Про затвердження Технологічних нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин із устаткування (установки) для виробництва сталі (первинна та вторинна плавка), включаючи безперервний розлив, продуктивність якого перевищує 2,5 тонни на годину (установки газокисневого рафінування сталі)»;
Проєкту наказу Міністерства екології та природних ресурсів України «Про затвердження Технологічних нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин із устаткування (установки) для виробництва сталі (первинна та вторинна плавка), включаючи безперервний розлив, продуктивність якого перевищує 2,5 тонни на годину (кисневих конверторів)»;
Пропозицій до проєкту рекомендацій щодо здійснення моніторингу стану навколишнього середовища у пожежонебезпечних зонах;
Зверненні до Київського міського голови Кличка В.В. щодо вдосконалення моніторингу забруднення атмосферного повітря м. Києва.

Взято участь у підготовці наступних міжнародних документів: «Clean Air» для конференції «Довкілля для Європи» 2016 р. (UNECE); Communications and Public Health Messages for Ambient Air Pollution (WHO).

14. Участь у проєкті з Глобальної оцінки та аналізу стану санітарії та питної води в Україні на 2013-2014 роки (GLAAS)

яка є ініціативою ООН та виконується ВООЗ. Питання безпечності та якості питної води впродовж багатьох років вивчалось в Інституті. Результати «Глобального аналізу й оцінки стану санітарії та питного водопостачання (ГЛААС) в Україні» на 2013-2014 рр. вперше було представлено серед 86 країн світу. Матеріали висвітлено на сайті https://iris.who.int/bitstream/handle/10665/139735/9789241508087_eng.pdf?sequence=1; External Support Agency Highlights: https://www.who.int/teams/environment-climate-change-and-health/water-sanitation-and-health/monitoring-and-evidence/wash-systems-monitoring/un-water-global-analysis-and-assessment-of-sanitation-and-drinking-water/2013-2014-cycle/external-support-agency-highlights. Обговорення питань санітарії та питної води проходило на Нараді високого рівня (Осло, Норвегія, 6-7 травня 2015 р.). Матеріали Наради високого рівня висвітлено у публікації: Protocol on water and health. Effective approaches to drinking-water quality surveillance (meeting report) // WHO Regional Office for Europe to: Publications WHO. – Copenhagen, 2015. – P. 28) та на офіційному сайті ВООЗ: https://www.who.int/.

15. Участь у проєкті «Гігієнічна оцінка вживання мінерально-вітамінного комплексу VITACOR JUNIOR учнями гімназії» (жовтень 2012 – травень 2013)

спільно з Науково-дослідним Інститутом Доктора Рата (США, Каліфорнія). За результатами проведених досліджень серед 69 дітей шкільного віку – учнів гімназії, які приймали мінерально-вітамінний комплекс Vitacor Junior упродовж 7 місяців, встановлено такі позитивні зрушення: зниження показника гострої захворюваності; підвищення функціонального стану кардіореспіраторної системи за показником індексу Скибинського; зниження діастолічного артеріального тиску та частоти серцевих скорочень у стані спокою; підвищення функціонального стану м’язової системи за показником сили м’язів кисті (р<0,05-0,001). Спостерігаються позитивні тенденції до підвищення рівня адаптаційно-резервних можливостей, самопочуття. Серед 34 дітей контрольної групи за період дослідження встановлено зниження функціонального стану дихальної системи за показником життєвого індексу (р<0,05). Спостерігаються тенденції до зниження адаптаційно-резервних можливостей організму, самопочуття, підвищення гострої захворюваності. В обох групах отримані достовірні показники покращення середнього балу успішності навчання дітей, але серед дітей основної групи спостереження підвищення балу стосується більшої кількості навчальних дисциплін (7) у порівнянні з контрольною групою (4). Вищенаведене дозволяє рекомендувати мінерально-вітамінний комплекс Vitacor Junior для використання у харчуванні дітей. Підготовлено статтю: «Гигиеническая оценка применения витаминно-минерального комплекса Vitacor Junior».

16. Участь у проєкті «Шкільне середовище та респіраторне здоров’я дітей» (Project “School Environment and Respiratory Health of Children”, SEARCH II) (2010-2013)

Спільно з Угорщиною, Регіональним екологічним центром для Центральної та Східної Європи відібрано школи для дослідження. Перекладено опитувальники. Вивчено підходи до проведення дослідження в обраних школах. Освоєно методики проведення моніторингових досліджень. Наприкінці 2011 року стартував другий етап міжнародного проєкту «Шкільне середовище та респіраторне здоров’я дітей» «School Environment and Respiratory Health of Children», SEARCH), у якому залучені 10 європейських країн, серед яких і Україна. Метою проєкту є виявлення взаємозв’язку між станом респіраторного здоров’я учнів молодшого шкільного віку та якістю повітря у класних кімнатах.

Для реалізації проєкту було відібрано 10 шкіл у різних районах м. Києва. У кожній школі було обрано по 4 класи молодшої школи, а саме: два третіх та два четвертих (вік учнів 8–11 років, кількість: 100 учнів на 1 школу).

Дослідження складалося з таких основних частин:

Оцінка експозиції учнів молодших класів забруднюючими речовинами у класних кімнатах.
- Спостереження за станом забруднення повітря всередині класів.
- Дослідження особливостей будівлі школи та її розташування. Енерго- та електроспоживання шкіл.
- Характеристика домашнього середовища учнів.
Оцінка респіраторного здоров’я дітей.
Аналіз та виявлення зв’язків.

Упродовж опалювального сезону 2012 року (лютий – квітень) було проведено натурні дослідження в 10 школах. Для моніторингу забруднення повітря у класах під час навчального процесу було використано метод пасивного відбору проб на вміст формальдегіду, летких органічних сполук (бензол, толуол, етилбензол, ксилол) та діоксиду азоту, а також метод активного відбору проб для визначення мілкодисперсного пилу фракції 10 мкм (РМ¹⁰), СО, СО₂ і параметрів мікроклімату (температури та вологості). Додатково було проведено опитування учнів та батьків, збір інформації щодо оздоблення школи та класів, електро- та енергоспоживання у школах. Отримані й зібрані дані були оброблені та надіслані в Угорщину для узагальнення та виявлення зв’язків між школами 10 країн-учасниць. Як наслідок, 14-15 жовтня 2012 року у м. Сентендре (Угорщина) відбувся «Експертний семінар з оцінки комфорту та енергетичного аудиту», на якому було обговорено результати, отримані 10 країнами-учасницями, та рекомендації для покращення комфортності перебування школярів і енерго- й електроспоживання у школах.

На завершальному етапі виконання (2012-2013 рр.) було проаналізовано дані досліджень та зроблений підсумок щодо хімічного забруднення шкільних приміщень, стану здоров’я школярів та енергоспоживання шкіл. За всі роки виконання загалом здійснено моніторинг забруднення повітря та оцінку комфортності у 40 класних кімнатах в 10 школах м. Києва; для 673 школярів молодших класів було проведено спірометричне дослідження; 687 анкет було заповнено батьками школярів, залучених у проєкт. Для кожної з 10 шкіл було визначено енергоспоживання і здійснено збір та аналіз даних параметрів будівель і класів; узагальнено отримані результати та сформовано рекомендації до звіту про виконання проєкту в Україні; основні цілі, завдання та попередні результати проєкту презентовано шкільному керівництву; взято участь у роботі підсумкового засідання країн-учасників проєкту SEARCH II у рамках 13-ї щорічної конференції «Зелений тиждень», 05-07 червня 2013 року (м. Брюссель, Бельгія); від розробників отримано проєкти фінального звіту та електронної газети для розгляду та надання рекомендацій, зауважень, пропозицій українською стороною. Отримані результати будуть використані для розробки рекомендацій для українських шкіл з оцінки комфортності учнів у класах, оздоблювальних робіт всередині шкільних приміщень і вдосконалення температурного контролю у класних кімнатах.

17. Участь у проєкті «Оцінка величини радіаційного ризику працівників радонових лікарень та обґрунтування шляхів його зменшення» (2011-2013)

Спільно з Агенцією з радіологічного захисту Швеції (SSI) проведено апробування регіональних пілотних курсів щодо радону та протирадонових заходів для практичних служб СЕС (проведено три семінари з фахівцями практичних служб щодо організації просвітницької роботи з населенням, а також практичні заняття з вимірювання радону у повітрі на базі ДЗ “Одеська обласна санітарно-епідеміологічна станція”). Проведено 3 семінари в м. Одесі та м. Кіровограді: Презентація карт радонових ризиків Савранського району Одеської області; Курси «Картування радонових ризиків» та «Протирадонові заходи», м. Кіровоград; Спільна експедиція щодо натурних вимірювань з картування радонових ризиків Кіровоградського району; Відпрацьовано план роботи на 2013 рік (обговорено на робочій нараді у Швеції). Перекладено та надруковано книгу по Радону, аналогічну шведській книжці. Розроблено та проведено 5 тренінгів-курсів (ТК) щодо радону та протирадонових заходів для санлікарів та місцевих органів влади, їх апробація у пілотних регіонах Одеса, Кіровоград, а саме:

ТК-1 “Радон-базовий”;
ТК-2 “Радон-вимірювання”;
ТК -3 “Картування радонових ризиків”;
ТК-4 “Радон у воді”;
ТК-5 “Протирадонові заходи”.

Створено карти радонових ризиків для пілотного регіону Савранського району Одеської області. Карти передано службі Санепіднагляду Савранського району та місцевій адміністрації. Дані роботи містили:

збір даних для карти радонових ризиків (геологічні, епідеміологічні, демографічні дані), 2010 р.;
довготривалі вимірювання радону, зима 2010-2011 рр.;
вимірювання радону у ґрунтах, літо 2010 і 2012 рр.;
аналіз даних та формування карти радонових ризиків 2012 р.;
презентація результатів та публікація матеріалів, 2012 -2013 р.

18. Участь у проєкті «Дозиметричний супровід досліджень стану бронхолегеневої системи осіб, що зазнають впливу радону-222 в повітрі житлових приміщень» (2012)

Спільно з Агенцією з радіологічного захисту Швеції (SSI). Було проведено оцінку стану бронхолегеневої системи під впливом радону.

19. Участь у міжнародній програмі «Європа без тютюну» (2010-2012)

здійсненої під егідою Всесвітньої організації охорони здоров’я в усіх країнах Європи, тричі з інтервалами в 5-6 років в Україні науковцями нашого Інституту спільно з Anton, Linda A. (USA) було проведене Глобальне опитування «Молодь і тютюн» (Global Youth Tabacco Survey). 1. Проведено аналіз результатів анкетування учнів 7 – 9 класів 49 шкіл України (проведеного у 2011 р.), наданих після статистичної обробки фахівцями Центрів з контролю і профілактики захворювань (CDC – м. Атланта, США). 2. Виявлені негативні тенденції поширеності тютюнопаління серед підлітків. 3. Виявлені певні позитивні моменти, а саме: висока обізнаність підлітків щодо шкідливого впливу тютюну на організм (82,6 %); усвідомлення більшістю необхідності заборони тютюнопаління в громадських місцях (86,6 %); намагання підлітків-курців позбавитись цієї шкідливої звички (79,9 %). 4. Узагальнений аналіз у вигляді звіту надано в Європейське Регіональне бюро ВООЗ для узгодження.

20. Участь у проєкті «Сприйняття радіаційних ризиків населенням України» (2009-2011)

Спільно з – Японія, Atomic Bomb Disease Institute, Nagasaki University Graduate School of Biomedical Sciences розроблено дизайн анкети, проведено розповсюдження та збір даних в 4 областях України та м. Славутич, проведено аналіз інформації шляхом формування бази даних.

21. Участь у проєкті Обґрунтування зменшення надходження природних радіонуклідів в організм людини та навколишнє середовище на уранових об’єктах (2007 – 2010)

Спільно з фахівцями з Японії, Польщі, Швеції, Бельгії, Німеччини та України – Український науково-дослідний гідрометеорологічний інститут та Центр радіоекологічного моніторингу.

Мета – проведення оцінки радіаційного впливу колишніх об’єктів уранового виробництва в Україні й обґрунтування шляхів зменшення надходження природних радіонуклідів в організм людини та навколишнє середовище з урахуванням напрямків можливої реабілітаційної діяльності.

Робота над проєктом включала ідентифікацію об’єктів радіаційного моніторингу, найважливіших радіонуклідів, оцінку, розвиток та оновлення приладового і методичного арсеналу, розвиток системи гарантії якості. Найважливішими радіонуклідами інтересу були природні радіонукліди уран-238,234, торій-230, радій-226, радон-222, свинець-210 та полоній-210 у воді, повітрі, ґрунті, рослинності. Для точного визначення радону в повітрі опрацьовано численні методи: трековий інтегральний метод, вугільний метод, вугільний метод з його калібруванням еманаційними камерами. За час виконання проєкту лабораторіями організацій-учасниць було опановано та удосконалено широкий спектр методів для визначення природних радіонуклідів (ПРН) на основі альфа-спектрометрії, низькофонової гамма-спектрометрії, рідинно-сцинтиляційної спектрометрії. Арсенал методів добре протестовано, а участь у порівняльних тестах МАГАТЕ, які стосувались вимірювань гамма-випромінювачів у пробах води й ґрунту, а також полонію-210 у пробах води, підтвердила належну якість вимірювань. В рамках проєкту на першому та другому етапах проводився аналіз нормативних документів що стосуються регламентування й оцінки впливу уранових об’єктів. Це дозволило розробити проєкт Державної цільової екологічної програми “Приведення в безпечний стан уранових об’єктів колишнього ВО “Придніпровський хімічний завод” (ВО ПХЗ) у рамках виконання «Плану першочергових заходів на період з поліпшення екологічного стану м. Дніпродзержинська на 2009 р.». Даний проєкт отримав підтримку з боку Міністерства палива та енергетики України та був здійснений у 2009 р. Проведений дозиметричний супровід деяких планових робіт на території колишнього ВО ПХЗ дозволив розробити сучасні електронні карти просторового розподілу потужності еквівалентної дози (ПЕД) на території хвостосховищ. Особливу увагу було приділено роботам до і після завершення відновлених робіт зі створення нового покриття на хвостосховищі „Південно-Східне”, які підтвердили якісність і обґрунтованість проведених робіт. Застосування методів визначення ПРН дало змогу отримати дані спостережень за їх вмістом у воді, повітрі, ґрунті, рослинності, продуктах харчування на території радіаційно-небезпечних об’єктів (РНО) та прилеглих районів дослідження, узагальнені результати яких наводяться у звітах за перший, другий і третій етапи. Отримані результати дали змогу оцінити рівні дозового навантаження на персонал підприємств за різними сценаріями їх поведінки та для населення, що проживає в населених пунктах, які розташовані у безпосередній близькості до РНО. Окремо розглядались питання застосування методології реконструкції атмосферних і водних потоків природних радіонуклідів за останні 40-50 років (а відповідно і ризиків для здоров’я людей) по накопиченню радіонуклідів у непорушених шарах донних відкладів замкнутих водойм навколо Придніпровського хімічного заводу із використання методу ізотопних маркерів. Проаналізовано вміст ПРН у 5 колонках донних відкладів, в колонці непорушених шарів оз. Сомівка, вдалося провести її датування по вмісту свинцю-210 у різних шарах. Зроблені перші оцінки кореневого виносу радіонуклідів дерев’янистою рослинністю на території хвостосховища „Центральний Яр”, що дозволило зробити попередні оцінки запасів ПРН у деревині на території цього хвостосховища і визначитися із можливостями подальшого поводження із деревиною при проведенні рекультиваційних робіт.

22. Участь у проєкті «Наукове обґрунтування специфічної активності дезінфікуючих засобів виробництва компанії «Еколаб» (США-Німеччина)» (2009)

Проведено вивчення специфічної активності сучасних дезінфектантів.

23. Участь у розробці «Методичних вказівок щодо визначення антимікробної активності дезінфікуючих засобів та антисептиків» (гармонізація зі стандартами ЄС)» (2008)

Спільно з: Німеччина, Міжнародна організація CEN TC 216, Німецька група з проведення досліджень хімічних деззасобів та антисептиків. На основі досвіду дослідження дезінфектантів розроблено методичні підходи до визначення їх антимікробної активності.