08.02.2021. Зустріч представників UNICEF та співробітників ДУ «Інститут громадського здоров’я ім. О.М.Марзеєва НАМН України»

8 лютого 2021 року відбулась on-line нарада представників ЮНІСЕФ – експертів проекту Hydroconseil ЮНІСЕФ «Аналіз ситуацій щодо проблеми зміни клімату, довкілля та енергетики для дітей в Україні» / «Аналіз кліматичного ландшафту (CLAL) для дітей в Україні»: Ms. Dineke Venekamp, MD, Expert in Public Health / Child Wellbeing; Ms. Lesya Nikolayeva, Environment and Climate Change Expert / Team Leader; Ms. Iryna Vanda, Assistant on data collection and support with interviews із співробітниками ДУ «Інститут громадського здоров’я ім. О.М.Марзєєва НАМН України» – д.мед.н., професором Турос О.І., Заступником директора з науково-практичної роботи; д.мед.н. Гозак С.В., зав. Лабораторією соціальних детермінант здоров’я дітей; к.мед.н. Коблянською А.В., зав. Відділом супроводу державних програм і міжнародних зв’язків; к.мед.н. Добрянською О.В., провідним науковим співробітником Лабораторії епідеміологічних досліджень та медичної інформатики; к.м.н. Брезицькою Н.В., ст.н.с. Лабораторії якості повітря; к.б.н. Давиденко Г.М., ст.н.с. Лабораторії якості повітря; Моргульовою В.В., м.н.с. Лабораторії якості повітря з метою обговорення та визначення основних проблем, які мають відношення до клімату, довкілля та енергетики для дітей.

Пані Леся Ніколаєва повідомила, що UNICEF ініціював аналіз ситуації щодо проблем зміни клімату, довкілля та енергетики в Україні та зацікавлений у співпраці з ДУ «Інститут громадського здоров’я ім. О.М.Марзєєва НАМН України».

Співробітниками Інституту надана детальна інформація стосовно наукової діяльності ДУ «Інститут громадського здоров’я ім. О.М.Марзєєва НАМН України», представлено структуру та напрями досліджень підрозділів.

Було представлено результати міжнародних досліджень, які виконувались співробітниками установи, в яких висвітлено напрями стосовно дитячого населення:

  1. Глобальне дослідження по тютюну серед молоді (GYTS). Україна брала участь у чотирьох хвилях GYTS (2000, 2005, 2011 та 2017). ДУ «Інститут громадського здоров’я ім. О.М.Марзєєва НАМН України» брав участь у трьох напрямках опитування, останнє було проведено у 2017 році та ініційовано Центром контролю та профілактики захворювань (CDC) за підтримки Регіонального бюро ВООЗ України.
  2. Проект SEARCH був здійснений у рамках Міжнародного плану дій ЄС з охорони навколишнього середовища та здоров’я; та Світовою організацією охорони здоров’я для дітей Планом дій щодо навколишнього середовища та охорони здоров’я для Європи. SEARCH проводився європейським регіональним Екоцентром, REC. Головною метою було покращення шкільного середовища та здоров’я органів дихання дітей. Відповідно до методології проекту було обрано 10 шкіл, в яких приблизно 100 дітей на школу (віком від 8 до 11 років). Моніторинг та оцінка проводились шляхом вимірювання рівнів опромінення, анкет та вимірювання функції легенів. Концентрації вибраних забруднюючих речовин (CO, CO2, PM10, бензол та інші), а також вологість та температура контролювались протягом опалювального сезону як всередині шкіл, так і поза ними. Результати спірометричного тесту підтвердили, що більшість дітей мали нормальну дихальну функцію. База даних показує статистично значущий зв’язок між шкільним середовищем та здоров’ям дітей. Асоціація між вимірюваними забруднювачами повітря та здоров’ям дітей. Один із симптомів, пов’язаних з астмою (хрипи після фізичних вправ), був суттєво пов’язаний із концентрацією СО2, виміряною у класах; Пробуджене хрипіння та діагностована лікарем алергія та аудиторії були суттєво пов’язані з концентрацією бензолу та ксилолів у приміщеннях.
  3. Глобальний аналіз та оцінка санітарії та питної води (GLAAS), який було проведено в Україні в 2013-2014 рр. – це ініціатива ООН-Вода, що реалізується Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ) з метою моніторингу на глобальному рівні надання послуг з санітарії та питної води, доповнюючи Спільну програма моніторингу ВООЗ / ЮНІСЕФ для водопостачання та санітарії. Глобальний аналіз та оцінка санітарії та питної води (GLAAS) в Україні 2013-2014 складався з 4 великих розділів: Розділ А – інформація про управління; Розділ В – інформація про моніторинг; Розділ С – інформація про людські ресурси; Розділ D – інформація про фінансування та управління фінансами. Результати продемонстрували низьке охоплення питаннями санітарії в школах (20% -40%), якісною питною водою в школах (25% -30%) та відсутністю інформації стосовно пропаганди гігієни в школах. Результати GLAAS 2014 показали, що нехтування питаннями водопостачання, санітарії та гігієни у школах та закладах охорони здоров’я підриває спроможність країни запобігати спалахам та реагувати на них. Було показано. Що питанням води, санітарії та гігієні приділяють мало уваги в школах, незважаючи на те, що ці послуги впливають на здоров’я дітей та сприяють виробленню здорових звичок гігієни протягом усього життя.
  4. Надано дані щодо змін клімату, довкілля та енергетичний аналіз для дітей в Україні. Представлено середньодобові концентрації PM10 та PM2,5 в атмосферному повітрі (жовтень-вересень 2017-2020), Київ. Надано детальну картину відбору проб атмосферного повітря в зоні впливу Трипільської ТЕС. Представлено показники додаткової смертності при тривалому впливі PM2,5 по Києву. Встановлено, що, екстремальне підвищення температури збільшує концентрацію пилу та аероалергенів у повітрі та провокує розвиток бронхіальної астми – хвороби, яка сьогодні вражає близько 400 мільйонів людей у всьому світі.

Доповіді викликали велику зацікавленість представників UNICEF та активне обговорення.

За результатами зустрічі Турос О.І. було висвітлено основну мету та напрямки можливої співпраці UNICEF та ДУ «Інститут громадського здоров’я ім. О.М.Марзєєва НАМН України»: реалізація основних Цілей сталого розвитку в Україні: реалізація національного плану дій щодо запобігання НІЗ; розробка інституційної платформи (центральні органи влади, відбір експертів, зацікавлених сторін) для реалізації Хартії про права дітей та рішення Пармської конференції на основі міждисциплінарного та міжвідомчого підходів; створення наукової бази для вивчення умов життя у формуванні здоров’я дітей; підготовка та проведення освітніх заходів та інформаційних кампаній з громадськими організаціями щодо загроз здоров’ю дітей.