Відділ якості повітря

Лабораторію якості повітря було створено у 1931 р. У різні роки її очолювали – В.А. Яковенко, Д.М. Калюжний, Ю.Д. Думанський, К.В. Григор’єва, В.Є. Присяжнюк, О.І. Турос. З жовтня 2025 р. керівник лабораторії – д.біол.н., с.н.с. Петросян Аріна Агасіївна. У 2026 році у результаті реструктурізації на базі лабораторії якості повітря створено Відділ якості повітря.

Керівник – д.біол.н., с.н.с. Петросян Аріна Агасіївна (ORCID: https://orcid.org/0000-0002-3353-8574).
Тел.: +38(044)292-13-67, +38(044)292-14-47; e-mail : arinapetrosian@gmail.com

Послуги відділу якості повітря

Інформаційні матеріали відділу якості повітря

Основні напрямки наукової діяльності:

• Гігієнічна оцінка забруднення повітря;
• Нормативно-правове та методичне забезпечення щодо розроблення нормативно-правових актів, медико-санітарних нормативів і регламентів, правил та стандартів в галузі гігієни та санітарної охорони повітря; 
• Розроблення методик визначення вмісту забруднюючих речовин в атмосферному повітрі, викидах стаціонарних джерел, повітрі приміщень громадських і житлових будівель та робочої зони;
• Методичне забезпечення та проведення інвентаризації джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря для різних суб’єктів господарської діяльності та розроблення документів, в яких обґрунтовуються обсяги викидів;
• Удосконалення методичних підходів до оцінки ризику (включаючи епідеміологічні дослідження та розрахунок соціальних збитків) для здоров’я населення, обумовлених забрудненням атмосферного повітря викидами різних суб’єктів господарської діяльності та автотранспорту;
• Створення та впровадження інноваційних підходів до оцінювання якості повітря (інтеграція наземних і супутникових моніторингових спостережень, математичного моделювання та геоінформаційних технологій) згідно з міжнародними вимогами та стандартами;
• Наукове обґрунтування та оцінка розмірів санітарно-захисних зон для різних суб’єктів господарської діяльності на відповідність вимогам медико-санітарних правил щодо безпеки середовища життєдіяльності та санітарно-епідемічного благополуччя населення;
• Гігієнічна оцінка біологічного забруднення атмосферного повітря пилком аероалергенів;
• Адаптація та проведення досліджень з використанням ПЛР-методів для виявлення генетичної схильності до різних видів залежностей та ризику розвитку захворювань, обумовлених негативним впливом забруднення повітря.