Заходи щодо забезпечення післяаварійної безпеки територій, які постраждали внаслідок підриву дамби Каховської ГЕС

У результаті підриву греблі Каховського водосховища сталося неконтрольоване підтоплення алювіальних низин як на правому, так і на лівому березі р. Дніпро, в його нижній русловій частині, що впадає в Дніпро-Бузький лиман.

Ця небезпечна гідрологічна ситуація призводить до серйозних негативних наслідків на стан навколишнього середовища, умови проживання населення та об’єкти господарювання. Особливо значних наслідків зазнали ґрунти внаслідок затоплення і розмивання місць видалення промислових та побутових відходів, складів засобів хімічного захисту рослин та добрив, тваринницьких ферм, каналізаційних очисних споруд та мереж каналізації і інших комунальних об’єктів.

Крім того мав місце виніс донних відкладень Каховського водосховища з розповсюдженням їх на окремих ділянках затоплених територій.

Слід враховувати, що затоплені території знаходяться в зоні бойових дій, де мало місце масоване мінування. При цьому місце знаходження вибухонебезпечних об’єктів під дією турбулентних потоків води з водосховища могло переміститись на будь-які ділянки зони підтоплення.

Ситуація, що склалася на затоплених територіях після сходу води, вимагає проведення наступних заходів з очищення та рекультивації ґрунтів після цієї аварійної гідрологічної катастрофи:

Перевірка на наявність вибухонебезпечних предметів.
Визначення об’єктів забруднення ґрунтів, що потребують евакуації (будівельні відходи та конструкції, наносні маси побутових відходів, сільськогосподарські відходи, переміщені маси ґрунтів).
Оцінка рівнів забруднення ґрунтів за санітарно фізичними ознаками (механічний склад, коефіцієнт фільтрації, рівень кальматації), фізико-хімічними показниками (рН).
Визначення хімічної безпеки в порівнянні з фоновими (доаварійними) показниками.
Визначення хімічних речовин антропогенного походження (залишкові кількості пестицидів, важких металів, нафти та нафтопродуктів, окислювачів, канцерогенів).
Визначення показників епідемічної безпеки:

санітарно-хімічні (загальний органічний азот, санітарне число Хлебникова, азот аміаку, нітрити, нітрати, органічний вуглець, хлориди);
санітарно-мікробіологічні (загальне число грунтовпх мікроорганізмів (аутотрофи, гетеротрофи), титр бактерій кишкових паличок, кількість ентерококів, анаеробних бактерій);
санітарно-гельмінтологічні (кількість личинок ляльочок мух);
визначення показників самоочищення грунту (дегідрогеназна активність ґрунту).

В залежності від рівнів критеріальної оцінки за вищенаведеними показниками приймаються рішення з використання тих чи інших заходів на забруднених ґрунтах.

Найбільш прийнятними заходами є глибока оранка верхніх шарів ґрунту, локалізація забруднення ділянок і в залежності від показників та рівнів забруднення використання бактерій деструкторів нафтопродуктів та інших видів бактерій, внесення в ґрунти органо-мінеральних добрив, корегування ґрунтів по вмісту азоту, фосфору, калію.

Організація питного водопостачання людей у населених пунктах під час їх підтоплення та після нього.

І. На період підтоплення населених пунктів та після нього пропонується:

забезпечувати населення виключно бутильованою питною водою, а також привізною питною водою, використовуючи для цього спецавтоцистерни;
не використовувати для пиття, приготування їжі та для господарських потреб воду із забруднених джерел водопостачання;
обов’язково дотримуватись правил особистої гігієни. Для пиття та приготування їжі воду потрібно кип’ятити або дезінфікувати в інший спосіб (таблетовані деззасоби);
посилити через засоби масової інформації санітарно-освітню та роз’яснювальну роботу серед населення з питань профілактики гострих кишкових інфекцій для попередження епідемічних ускладнень, що можуть бути пов’язані із забрудненням питної води небезпечними мікроорганізмами;
використання колодязної води та водопровідної питної води повинно бути заборонено у зв’язку з імовірним інтенсивним хімічним та мікробним забрудненням;
повинно бути заборонено рекреаційне використання поверхневих водойм, дозвіл на їх використання може бути надано тільки за результатами посиленого моніторингу якості та безпечності води в них;
потрібно використовувати питну воду з бюветів, пунктів розливу (доочищення) питної води з територій (локацій), які не постраждали від підтоплення.

ІІ. Після деокупації та закінчення підтоплення територій населених пунктів пропонується:

створити штаби для моніторингу санітарної та епідеміологічної ситуації, провести інвентаризацію потенційно небезпечних об’єктів, в тому числі об’єктів централізованого та децентралізованого питного водопостачання;
налагодити тотальний моніторинг якості та безпечності питної води з місцевих джерел питного водопостачання та систем централізованого водопостачання (питні водопроводи) в першу чергу на її мікробне забруднення кишковою групою інфекцій;
не використовувати воду поверхневих джерел для різних цілей (купання, господарчих потреб тощо) доки її якість та безпечність не будуть відповідати санітарним нормам та правилам;
здійснювати санітарні та протиепідемічні заходи щодо забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення на деокупованих територіях населених пунктів, зокрема щодо безперебійного водопостачання та водовідведення.

Автори: д.мед.н. Росада М.О., д.мед.н., проф. Прокопов В.О., д.мед.н. Станкевич В.В.

ДУ «Інститут громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва НАМНУ»