28 травня 2024 р. До Всесвітнього дня без тютюну (31 травня)
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я смерть кожної десятої дорослої людини у світі – пов’язана з наслідками тютюнопаління. Той факт, що куріння сприяє розвитку багатьох захворювань є очевидним – з’явився термін – «хвороби, що пов’язані з курінням».
До таких хвороб належать: хронічний бронхіт курців, рак легень, на який хворіє кожен 10-й курець, рак легень серед жінок, що піддаються впливу пасивного куріння, захворювання ротової порожнини, ясен, карієс зубів, рак гортані – і це лише «контактні захворювання». Тютюнопаління призводить до розвитку ішемічної хвороби серця та, як наслідок, інфаркту міокарда – ступінь розвитку інфаркту міокарда зростає пропорційно до числа сигарет, що викурюються; облітеруючого ендартеріїту, що веде до гангрени, та втрати кінцівок; втрати слуху, впливає на статеві залози, що призводить до імпотенції у 11 % чоловіків-курців, онкологічних захворювань статевих залоз та ін.
Шкідливий вплив тютюну є очевидним, однак, як свідчать результати опитування молоді щодо тютюнопаління (GYTS – Global Adult Tobacco Survey) – поширеність тютюнопаління серед молоді є значною. В Україні це четверта хвиля опитування підлітків 13 – 15-річного віку, три з яких були проведені фахівцями ДУ «Інститут громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва НАМН України». За результатами останнього опитування виявлено, що 17,8 % хлопців і 12,1 % дівчат вживають тютюнові вироби. Встановлено, що на фоні позитивних тенденцій поширеності тютюнопаління серед підлітків (частка курців зменшилась на 23 %) спостерігається зростання поширеності альтернативних видів тютюнових виробів, досить високі рівні пасивного куріння тощо.
Науковцями лабораторії епідеміології НІЗ та медичної інформатики ДУ «Інститут громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва НАМН України» в рамках науково-дослідної роботи «Наукове обґрунтування критеріїв комплексної оцінки здоров’яформуючої поведінки молоді як інструментарію профілактики неінфекційних захворювань» 2021-2023 роки виконання, визначено, що хоча б один раз в житті пробували палити 60,2 % молодих людей (від 15 до 24 років) та 77,6 % осіб з групи старшого віку (від 25 до 76 років). Залежно від статі на момент опитування палили 10,6 % жінок та 19,6 % чоловіків. Серед тих, хто палив на період опитування, використовували електронні цигарки та нагрівальні пристрої 18,0 % осіб молодого віку та 8,2 % старшого віку. Серед молоді палять до 5 разів на день 8,0 % опитуваних, серед осіб старшого віку – 4,1 %. Понад 5 цигарок на день викурюють 5,5 % опитуваних з групи молоді та 6,1 % осіб старшого віку. Звертає увагу, що на момент опитування питома вага тих, хто палить, серед молодих людей була майже у 2 рази більша, ніж серед більшого віку – з молодих палили 15,2 % осіб, а серед старшого віку палило 8,1 % осіб.
Переважна більшість опитуваних (98,0 %) вважають, що за збереження здоров’я, у першу чергу, несуть відповідальність вони самі. А широке розповсюдження тютюнопаління у середовищі опитаних вказує на те, що вони часто не замислюються над своїм здоров’ям і лише декларують свою відповідальність за його збереження.
Крім поширеності шкідливих звичок фахівці лабораторії епідеміології НІЗ та медичної інформатики ДУ «Інститут громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва НАМН України» провели оцінку впливу тютюнопаління на стан здоров’я людини, а саме взаємозв’язок з проявом цукрового діабету. Вперше встановлено зв’язок між кількісними та ранговими показниками за допомогою дисперсійного аналізу між рівнем глюкози та паління. Детальніше в публікації:
Михайленко О.Ю. Кореляційний аналіз залежності здоров’я населення України від паління як чинника виникнення розвитку цукрового діабету. Довкілля та здоров’я. 2024. №1 (110). С. 11-17. DOI: https://doi.org/10.32402/dovkil2024.01.011
Фахівці лабораторії епідеміології НІЗ та медичної інформатики ДУ «Інститут громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва НАМН України» продовжують вивчати поширеність шкідливих звичок, зокрема і тютюнопаління в умовах війни в Україні.
Запрошуємо взяти участь в анонімному анкетуванні щодо впливу війни на здоров’я населення:
