Розробка та забезпечення інформаційно-аналітичного супроводу прийняття та впровадження рішень у сфері охорони здоров’я

У 2022 році у лабораторії безпекових стратегій в охороні здоров’я ДУ “ІГЗ НАМНУ” завершено наукова-дослідна робота (НДР) «Розробка та забезпечення інформаційно-аналітичного супроводу прийняття та впровадження рішень у сфері охорони здоров’я».

Формування та впровадження ефективної державної політики у сфері охорони здоров’я вимагає належного інформаційно-аналітичного супроводу. У алгоритмі прийняття рішень вирішального значення набувають моніторинг і оцінювання та відповідне періодичне аналітичне звітування галузі.

Починаючи з 2005 року Щорічна доповідь про стан здоров’я населення, санітарно-епідемічну ситуацію та результати діяльності системи охорони здоров’я України залишається по суті звітним документом у сфері охорони здоров’я. Остання така доповідь видана у 2018 році. Вивчення ключових документів Європейського регіонального бюро ВООЗ (ЄРБ ВООЗ) щодо нових підходів до використання наукових та фактичних даних для прийняття обґрунтованих та адекватних ситуації рішень переконує у нагальній потребі осучаснення, пошуку оптимального формату інформаційно-аналітичного забезпечення як на стадії прийняття рішення, так і на стадії його реалізації. Таким форматом, на думку розробників НДР, має бути Національна доповідь про стан здоров’я населення та розвиток системи охорони здоров’я (робоча назва).

За результатами НДР було розроблено та надіслано до Міністерства охорони здоров’я України проекти актів, що мають забезпечити сталість видання. А саме: проект постанови Кабінету Міністрів України «Про забезпечення підготовки Національної доповіді про стан здоров’я населення та розвиток системи охорони здоров’я в Україні», якою має затверджуватися «Порядок підготовки та оприлюднення Національної доповіді про стан здоров’я населення та розвиток системи охорони здоров’я» та «Положення про Робочу групу з підготовки та оприлюднення Національної доповіді про стан здоров’я населення та ефективність системи охорони здоров’я».

У ході виконання роботи було зроблено кілька цікавих спостережень, які на момент планування було неможливо врахувати і які, проте, заслуговують на увагу як осіб, що приймають рішення, так і широкої медичної громадськості.

Перша така знахідка виявлена під час дослідження інформаційних систем охорони здоров’я (ІСОЗ). Інформаційним системам надається ключове значення у формуванні та моніторингу ефективності впровадження політики. Тому у 2021 році ЄРБ ВООЗ здійснило 2-ге видання Методичного посібника для оцінки інформаційних систем і зміцнення стратегій інформації охорони здоров’я ЄРБ ВООЗ, відповідно до рекомендацій якого виконавці НДР підготували пропозиції до МОЗ України щодо проведення такої оцінки для України.

Методичний посібник-2021 пропонує країнам-членам наступні кроки для зовнішньої оцінки та зміцнення ІСОЗ і розробки відповідних стратегій:

1. Міністерство ОЗ звертається до ВООЗ з проханням провести оцінку ІСОЗ.
2. Група ВООЗ здійснює підготовчий огляд на основі відкритих джерел, щоб отримати базове уявлення про організацію і функціонуванню ІСОЗ загалом.
3. Група ВООЗ спільно із його офісом у країні та/або національною партнерською установою складає програму візиту до країни тривалістю 4 – 5 днів.
4. Під час візиту група ВООЗ проводить напівструктуровані інтерв’ю з основними зацікавленими сторонами ІСОЗ у країні. Ці інтерв’ю проводяться з опорою на стандартний перелік компонентів оцінки ІСОЗ.
5. Візит до країни завершується нарадою за участі численних зацікавлених сторін, на якій представляються і обговорюються результати оцінки ІСОЗ.
6. По завершенню візиту група ВООЗ складає короткий звіт для міністерства ОЗ, що складається із:
   • резюме переліку компонентів оцінки ІСОЗ, включаючи бальну оцінку рівня розвинутості ІСОЗ;
   • результатів аналізу SWOT;
   • конкретних рекомендацій щодо подальшого вдосконалення ІСОЗ.

7. Після представлення звіту проводиться узгодження наступних конкретних дій (наприклад, організація заходу з нарощування потенціалу або проведення більш детальної подальшої оцінки окремих частин ІСОЗ) і за необхідності – включення їх у дворічну угоду про співробітництво між ВООЗ і відповідною державою-членом.

Вважаємо, що запропонований алгоритм дій може бути ефективно застосований для зовнішньої оцінки та зміцнення ІСОЗ в Україні, особливо з огляду на складну економічну ситуацію, оскільки не потребує додаткових фінансових вкладень.

Друге спостереження, яке не було враховано при плануванні НДР, обумовлене процесами бурхливої цифровізації суспільства. З вересня 2019 року, коли в Україні створено Міністерство цифрової трансформації, відкрилися нові можливості для формування національних електронних інформаційних ресурсів, інтероперабельності – взаємодії різних мережевих систем та центральних органів виконавчої влади. Цифровізація стає важливим чинником у забезпеченні інформаційно-аналітичного супроводу прийняття рішень з врахуванням усіх детермінант здоров’я, які лежать у площині політики відмінних від Міністерства охорони здоров’я органів влади. Проекти розбудови цифрового суспільства в Україні розглядаються розробниками НДР у розрізі взаємодії та обміну (спільного використання) різних центральних органів виконавчої влади, що є розпорядниками інформації, яка представляє інтерес для сфери охорони здоров’я.

Одним із передових підходів, що їх надає цифровізація, є оприлюднення відкритих даних, що є важливим інструментом розвитку та функціонування медичної галузі. Адже завдяки відкритим даним можна контролювати і моніторити будь-які показники у режимі реального часу, а й створювати аналітичні панелі (дашборди) для їх візуалізації. Так, наприклад, у 2021 році Національна служба здоров’я України запустила дев’ять нових аналітичних панелей з актуальною інформацією. Процеси включають моніторинг розвитку дитини впродовж першого року життя; загальне використання послуг первинної ланки медичної допомоги; оцінювання ризику гіпертонії; охоплення реімбурсацією і т.д. Результати показують, зокрема, госпіталізації, яких можна уникнути; ускладнення при цукровому діабеті, яких не вдалося уникнути; лікування гіпертонії тощо.

Термін «dashboard» з англійської перекладається як інформаційна панель. А по суті, дашборд – це програмне рішення, що дозволяє створювати, одержувати, аналізувати дані в реальному часі. Видані інформаційної панеллю «розумні звіти» допомагають власнику, керівнику, менеджеру розуміти певні тенденції в конкретному сегменті діяльності та контролювати події, що відбуваються.

Виграш від використання в роботі не класичного звіту, а дашборду в тому, що глобальні і просто важливі показники надаються до вивчення зрозуміло і наочно. По суті, дашборд – це звіт. Ключова відмінність його від класичного аналога в динамічному форматі. Традиційний звіт складається на конкретний момент часу. Вже через кілька хвилин дані можуть бути застарілими і не актуальними.

Дашборд є програмним рішенням, яке забезпечує безперервний збір і оновлення інформації. На нашу думку, річний звіт Національної служби здоров’я України на сьогоднішній день є найбільш інформативним та просунутим серед усіх звітних матеріалів у сфері охорони здоров’я.

Тому Національна доповідь про стан здоров’я населення та розвиток системи охорони здоров’я в перспективі може мати новий інтерактивний формат з використанням технології дашбордів для забезпечення найбільш актуальної динамічної інформації за широким спектром показників для інформаційно-аналітичного забезпечення прийняття рішень у сфері охорони здоров’я.