19 червня – Всесвітній день прогулянки (World Sauntering Day)
У Всесвітній день прогулянки, ми хочемо нагадати про унікальну терапевтичну цінність звичайної ходьби.
Ідея виникла ще у 1979 році як іронічна відповідь на захоплення бігом підтюпцем: тоді американець В. Т. Рейбі запропонував нагадати людям, що можна просто йти – повільно, без мети, із задоволенням від самого процесу.
Але прогулянки – це не лише приємно. Це доказово корисно. Це доступна, безпечна та ефективна підтримка фізичного і психічного здоров’я.
Співробітники відділу промоції здоров’я ДУ «Інститут громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва НАМН України» дослідили зв’язок між прогулянками та психічним здоров’ям дітей і підлітків під час карантину COVID-19. Було встановлено, що при підвищенні тривалості прогулянок знижуються показники як тривоги, так і депресії, але цей ефект не накопичувальний, а починається від тривалості прогулянок понад 200 хв/тиждень. Під час карантину у групі дітей, що мала кратність прогулянок менше ніж 4 разів на тиждень з тривалістю менше ніж 220 хвилин на тиждень ймовірність депресивних розладів була вища в 1,9 раза, а тривожних у 2,6 раза, на противагу групі, що мала більшу кратність і тривалість прогулянок.
На підставі результатів цього дослідження були розроблені рекомендації щодо оздоровчої рухової активності дітей шкільного віку. Зокрема, ми рекомендуємо в умовах соціальних криз дотримуватися такої мінімальної кратності й тривалості прогулянок: для дітей 6-11 років – 4-5 разів на тиждень по 40-60 хвилин; для підлітків – 4 рази на тиждень по 50-60 хвилин.
https://health.gov.ua/wp-content/uploads/2024/12/recommendations_2024_2.pdf
Важливо те, що саме пішохідні прогулянки на свіжому повітрі (не спортивне тренування, не біг) – виявились самостійним захисним чинником для збереження здоров’я.
Наші дані підтверджують: включення регулярних прогулянок на свіжому повітрі до програм підтримки психічного здоров’я дитячого населення під час соціальних криз є обґрунтованим і доцільним.
Більш детальна інформація – за посиланнями:
https://doi.org/10.32402/dovkil2023.03.062
https://doi.org/10.32345/2664-4738.4.2022.11
Світлана Гозак, Олена Єлізарова, Тетяна Станкевич
ДУ «Інститут громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва НАМН України»
(дата опублікування на сайті: 18 червня 2026 р.)